У сільськогосподарському виробництві використовують землі різної якості. Порівняльна характеристика якості земельних угіддь називається бонітировкою грунту.
Вона необхідна для економічної оцінки землі, ведення земельного кадастру, меліорації і т. п. Поняття "якість землі" — включає в себе родючість грунтів, рельєф та конфігурацію ділянок, кліматичні умови. Ці фактори можуть проявлятися в різних сполученнях. Наприклад, родючі землі можуть знаходитися у несприятливих кліматичних умовах або у незручних рельєфних умовах і т. п.
Але головна якісна властивість землі — її родючість. Суть її полягає у природній властивості грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами, водою впродовж усіх періодів їх росту і розвитку. Разом з тим, родючість землі формується не тільки з її природних властивостей, але й під впливом людини в результаті обробки землі. У зв'язку з цим розрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту. Природна родючість утворюється у результаті довгочасного ґрунтоутворювального процесу. Вона складається з сукупності хімічних, фізичних, біологічних та інших властивостей грунту, а також залежить від клімату та інших природних факторів. При веденні господарства на землі необхідно найбільш повно й раціонально використовувати родючість грунту.
Крім цього, велике значення має місце розташування земель відносно великих населених пунктів, шляхів сполучення, пунктів прийому та переробки сільськогосподарської продукції, баз матеріально-технічного постачання та ін.
Оскільки кількість земель обмежена, то дуже важливим е їх ефективне використання. Визначають ефективність ' використування землі шляхом порівняння результатів виробництва з кількістю (або іншою вартісною, бальною характеристикою землі).
28. Які ви зн. види родючості землі і вчому їх сутн.
Головна якісна властивість землі — її родючість. Суть її полягає у природній властивості грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами, водою впродовж усіх періодів їх росту і розвитку. Разом з тим, родючість землі формується не тільки з її природних властивостей, але й під впливом людини в результаті обробки землі. У зв'язку з цим розрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту. Природна родючість утворюється у результаті довгочасного ґрунтоутворювального процесу. Вона складається з сукупності хімічних, фізичних, біологічних та інших властивостей грунту, а також залежить від клімату та інших природних факторів. При веденні господарства на землі необхідно найбільш повно й раціонально використовувати родючість грунтуШтучна родючість створюється людиною в процесі ведення землеробства, що проявляється в обробці грунту, внесення добрив, проведення меліоративних робіт і т. д.
Економічна родючість грунту проявляється в єдності та взаємозв'язку природної та штучної родючості. З удосконаленням техніки і технології землі, які раніше вважалися неродючими, поступово включаються у обіг і їх господарська цінність зростає.
Економічна родючість землі виявляється в такому понятті як якість землі. Це здатність землі до відтворення рослин, що вирощуються.
Якість землі оцінюється в балах. При цьому така оцінка може бути різною для різних культур.
36. Основні ф-фії мінсільгоспу США
Основні функції міністерства — довгострокове та короткострокове прогнозування виробництва попиту та пропозиції, проведення аналізу фінансового стану фермерських господарств та розвитку окремих галузей АПК, а також аналіз продовольчого забезпечення населення, стану та перспектив розвитку зовнішньої торгівлі; регулювання об'ємів виробництва сільськогосподарської продукції, організація та проведення наукових досліджень, втілення їх результатів у фермерські господарства; підготовка та перепідготовка кадрів; розвиток сільських районів та охорона природних ресурсів, контроль якості сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, продовольча допомога низькооплачуємим та деяким іншим верствам населення; сприяння кооперативному фермерському рухові;організація зовнішньоекономічних зв'язків тощо.
Одна з головних функцій міністерства — антикризове регулювання сільського господарства, тобто встановлення рівноваги між попитом та пропозиціями на ринку продовольчих товарів. Для економіки США це одна з самих гострих проблем. Надвиробництво, несталість ринків збуту, значні коливання фермерських цін, а відповідно й прибутків ускладнюють положення фермерів, багато з них не витримують конкуренції, покидають свої господарства. Саме в США та інших розвинутих капкраїнах ще за часів кризи 1929—1933 рр. проводилась активна політика державного регулювання виробництва сільськогосподарської продукції. Таке регулювання створюється шляхом стимулювання добровільного обмеження (за відповідну винагороду) виробництва сільськогосподарської продукції, скуповування державою у фермерів надлишків (нереалізованих) продуктів по гарантованим цінам.
Для здійснення різних стабілізуючих та стримуючих програм в МСГ США були створені відповідні служби. Міністерство здійснює значний вплив на якість сільскогосподарської продукції. Відповідно до закону, наприклад, усе м'ясо крупної рогатої худоби та птиці, якщо воно не буде реалізоване в інших штатах або піде на експорт, повинно бути перевірене федеральною інспекцією МСГ. Якщо м'ясо реалізується безпосередньо в середині штату, то воно перевіряється інспекцією штату. Існують інспекції по контролю якості молока, яєць та інших продуктів, які швидко псуються.
Всі реалізуємі у сільському господарстві види мінеральних добрив та інших хімікатів, кормові добавки, ветеринарні препарати тощо проходять в спеціальній службі МСГ старанні випробування і тільки відповідно дозволу можуть надійти в комерційну продаж.
Міністерство видає багато інформаційних бюлетенів по всім аспектам сільського господарства та пов'язаних з ним галузей, які користуються великою популярністю в ділових колах АПК, у наукових працівників, фермерів.
37. якими причинами викликана сучсна прод. проблеа у світі
Це, звісно, не повна і навіть не пряма відповідь, але ж іншої годі шукати, отже зі скаргами та пропозиціями -не звертатися:)
У сучасному світі спостерігається нерівномірність у виробництві та споживанні продуктів харчування. Є дві групи країн — з надлишковим та недостатнім виробництвом і споживанням продуктів харчування. До першої групи відносяться розвинуті країни — США і Канада, країни Європи, Японія та деякі інші. До другої — більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки. Населення індустріальне—розвинутих країн складає біля 30% відносно загальної кількості населення світу, а припадає на ці країни біля 60% світового виробництва. В країнах, що розвиваються, де проживає 2/3 населення світу, темпи росту виробництва продовольства відстають від темпів росту попиту на нього. Середнє споживання продовольства на одну людину в розвинутих країнах складає 3390 калорій, а в країнах, що розвиваються, тільки 2070 калорій в день. В той час, як населення країн, що розвиваються, страждає від хвороб, хронічної нестачі їжі, в розвинутих країнах людям погрожують хвороби, які виникають внаслідок переїдання, зайвого вживання калорійних продуктів.
Разом з тим, у світі в цілому спостерігається постійне зростання виробництва продовольства. За даними продовольчої та сільсько-господарської- організації 00Н (ФАО) в 1990/91 роках вперше після 1986/87 р. у світі було вироблено продуктів харчування більше, ніж потрібно для споживання, що привело до збільшення запасів і зниження цін, особливо на пшеницю.
З іншого погляду на земній кулі від недоїдання кожну добу вмирає 10 тис. чоловік, а біля півміль'ярду голодує.
Статистичні дані не підтверджують теорію Мальтуса, який наполягав, що населення в світі росте в геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування — в арифметичній. Після другої світової війни виробництво продуктів харчування в світі випереджало ріст народонаселення вдвіччі. За розрахунками фахівців, продовольчий потенціал Землі, інакше кажучи можливості нашої планети нагодувати людей, складає біля 1 трильйона чоловік.
Рівень споживання продовольства визначається двома основними показниками — калорійністю та раціоном. Раціон харчування за калорійністю в нашій країні перевищує середньосвітовий рівень, і приблизно дорівнює споживання продуктів в розвинутих країнах.
Разом з тим, раціон харчування не збалансований за видами продуктів. На такі продукти, як хліб, картопля-і цукор фактична потреба в останні роки перевищує науково обгрунтовані норми. Близькі до норми показники споживання риби, рибопродуктів та олії. Нижче рекомендованої норми знаходиться споживання м'яса, молока, молочних продуктів, овочів, баштанних, фруктів та ягід.
1. Як визн. сутнісь поняття м.а/б.
2. В чому сутність “Зел. рев.”
3. З яких сфер склад. а/п комплекс.
4. Учому полягають передумови формув. м. а/б(об єкт. і суб єкт)
5. У чому сутність ек. відносин між субєктами м.а/б.
6. Що є предметом курсу м. а/б.
7. Які види підпр. діяльності входять до поняття прод. марк.
8. Які протиріччя існують у системі прод. марк. і як вони розвязуютьс.
9. Які фактори враховуються при визначенні цільовоїф-ції а/б.
10. Чим відрізняється фізіологіч. потреба у прод. харчування від інших потреб людини.
11. Який звязок існує між платоспорможним попитом і тов. пропозицією
12. Що таке гнучкість доходу і від чого вона залежить
13. Поясніть, у чому полягають окремі ф-ції марк.
14. Якими факторами визначається місце с/г в системі прод. марк. Для розвязування яких питань фремеру необх. знання марк.
15. Яку роль відіграють іновації у системі марк.
16. У чому полягає суть закону ринкових зон
17. На якігрупи можна поділити посередників у прод. марк.і в чому їх роль
18. Які стадії проходить процес упровадженяя марк. діяльності на підпр. АПК
19. На яких заг. принципах грунтується складання схеми марк.
20. розкрийте сутність окремих ел/тів марк.
21. Які 3 баз. методи розрахунку первісної ціни на прод. АПК передбачає концепція марк.
22. Які осн. види цін викор. для успішного просування на ринку нових виробів або послуг.
23. За яими на прямкаи розробл. осн. ел-ти планування асортименту на підр. АПК
24. Які є типи каналів руху тов.
25. Які є види реклами і в чому їх особливість
26. У чому поляг. сособливості розробки БП
27. Які особливості землі як засобу вир-ва.
28. Які ви зн. види родючості землі і вчому їх сутн.
29. У чому поляг. завд. зем реформи в У.
30. Які осн. ф-ції агросервісу
31. Назвіть 5 найважл. каналів, через які природні фактори можуть впливати на доходи, витрати і приб. у ферм. госп-ві
32. які пост. і зм. витрати має врах. фермер при вокористанні осн. засобів вир-ва
33. які відомості щодо кожної конкретної ділянки зем. площі чи од. поголівя худоби повинен мати фермер при розробці нормативів
34. які ви знаєте форми а/п вир-ва і в чому їх орг. особливості
35. В чому поляг. основн. принципи держрегулювання а/б
36. винн. осн. ф-ції мінсільгоспу США
37. якими причинами викликана сучсна прод. проблеа у світі
38. у чому полягає сутність продбезпеки країни
39. учому поляг. цілі ФАО та їнших Морг.
40. якими орг. іяк здійсн. управління світовим агр. вир-вом
41. якими шляхами можна підвищити продуктивність землі
42. виначте особл. н/т прогресу у с/г
43. як збіьшити продресурси трад і нетрад. методами
44. у чому поляг. довгострок. тенд. розвитку світ продринку
45. якими осн. причинами визн. рсн. напрямки експ. і імп. с/г прод. і
46. кі заходи необх. здійснити для того, щоб збільшити обсяги вир-ва іекспорту зерна з У.
47. при якій умові вир-во цукру У. можке бути конкур. на світових ринках
48. визначіть експ. можливості лікеро-горілчаної пром.
49. яка с/г прод. У. користується найб. попитом на зовн. ринках
50. якими особливостями характер. глобалізація тов. потоків с/г прод. і продовольства
51. чим пояснюється вир. роль США та країн ЄС на прод. ринках
52. розкрийте сутність продп-ки США
53. назв. осн. типи а/б у США та розкрийте їхн. зміст.
54. визн. осн. напмки суч. з-ек. аграрної п-ки СШЯ+зміст
55. визн. осн. напрямки розв. а/б у країнах ЄС на прикдалді Нім. і Фр.
56. японська кооперат. сиситема: зміст, склад. частини,ф-ції
57. дайте х-ку особливостейрозвитку а/б в країнах Сх. Європи
58. охарактеризуйте особливості аграрн. реформи в кр. СНД
59. У чому поляг. особл. формуавння нац. АПК в Африці
60. які особл. ап розвитку раїн Азії
61. дати х-ку розвитку а/б у Лат. Америці.
Вопрос 53, 54 Мировые валютные системы. Бреттон – Вудская. Мировые валютные системы. Ямайская.
3. Мировая валютная система. "Жажда золота расширяла границы познания и отодвигала границы морали". П. Киллер Международная производственная база требует на определенном этапе и собственного валютного механизма.. Сквозная валютная система выполняет эту роль. Она нужна не только и не столько для обслуживания международного товарообмена, сколько для облегчения международного производства. ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА-это совокупность денежно - кредитных отношении. сложившихся на основе интернационализации хозяйственной деятельности и развития мирового рынка и закрепленная в международных договорах и правовых нормах. Объективной основой мировой валютной системы являются товарное производство, международная торговля, движение капиталов и услуг. По мере интернационализации хозяйственных связей формируется национальная и международная валютная системы. Вначале возникла национальная валютная система. Понятие "ВАЛЮТА" используется в трех значениях: 1. Денежная единица данной страны. 2. Денежные знаки иностранных государств - иностранная валюта. 3. Между народная денежная расчетная единица и платежное средство. НАЦИОНАЛЬНАЯ ВАЛЮТА - это совокупность валютных отношений страны. сложившихся исторически и закрепленных национальным законодательством Национальная валюта является составной частью денежной системы страны, но обычно она выходит за национальные рамки и неразрывно связана с мировой валютой. Национальная валюта включает в себя: - наименование и определение паритета, т.е. соотношения между денежными единицами по количеству золота или покупательной способности; - государственные институты, регулирующие ее обращение (государственное казначейство, центральный банк. специальные органы валютного контроля. - порядок ее использования в международном обращении. КОНВЕРТИРУЕМОСТЬ (обратимость) - способностьнацнональнонденеж-нон единицы свободно обмениваться на иностранные валюты и обратно без посредничества государства. В период действия золотого стандарта конвертируемой была валюта. которая обменивалась на золото. В условиях плавающих курсов для того. чтобы валюта стала конвертируемой. необходимо выполнение трех условий: - страна должна обладать положительным платежным балансом, т.е. сумма экспорта должна превышать сумму импорта; - в экономике недолжно быть спада производства; - необходимо наличие валютных или золотых запасов. С точки зрения режима функционирования и сферы применения валюта подразделяется на свободно-конвертируемую, частично-конвертируемую и неконвертируемую. 1. СВОБОДНО-КОНВЕРТИРУЕМАЯ ВАЛЮТА (полностью обратимая)-когда любое предприятие или гражданин любой страны свободно может покупать или продавать валюту, беспрепятственно использовать ее для расчетов. переводить в другие страны. Из 150 стран - членов МФВ около 10 стран обладают полностью конвертируемой валютой, широко используемой в международных расчетах (доллар США. марка ФРГ.японская йена. фунт стерлинга. французский и канадский франки). 50 стран обладают ограниченно конвертируемой валютой. Для полной обратимости валюта должна обладать внешней и внутренней конвертируемостью. Внешняя конвертируемость означает возможность использования национальной валюты: - во внешнеторговой деятельности; - иностранном туризме; - предоставлении внешних кредитов; - свободу заграничных инвестиций. Внутренняя конвертируемость означает для иностранной валюты: - снятие ограничении на ввоз и вывоз из страны; - свободную куплю-продажу по рыночному курсу; - выплату внутри страны вознаграждений за труд (зарплаты в совместных предприятиях, гонораров, комиссионных); - развитие сети валютных банков, на счета которых любой гражданин страны имеет право помещать валютные вклады без предоставления или с минимумом сведений об их происхождении и снимать валюту без ограничений. 2. ЧДСТИЧНО-КОНВЕРТИРУЕМДЯ ВАЛЮТА - когда обмен валюты частично ограничен для определенных держателей валюты и возможность ее использовать по каким-либо видам операций. Она обменивается только на некоторые иностранные валюты, используется не по всем видам международных платежей. 3.НЕКОНВЕРТИРУЕМАЯ ВАЛЮТА (замкнутая) - когда национальная валюта не обменивается на другие валюты ни при каких сделках. Неконвертируемая валюта бывает либо в закрытой экономике, либо в рыночной открытой, когда имеет место завышенный валютный курс. чаще всего устанавливаемый административно, при нерациональных внутренних ценах, при товарной не конвертируемости, когда лишь небольшое количество товаров экспортируется. МИРОВАЯ ВАЛЮТНАЯ СИСТЕМА как совокупность валютно - экономических отношении, обусловленных мирохозяйственными связями, включает в себя: 1. международные платежные средства; 2. режим валютных курсов; 3. регулирование валютных отношений; 4. международные валютно - финансовые организации. 1. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПЛАТЕЖНЫЕ СРЕДСТВА. В связи с отсутствием мировых кредитных денег международные расчеты осуществляются в валютах наиболее развитых стран. Наибольшая часть платежей осуществляется в долларах, фунтах стерлингов, марках ФРГ. Специфика международных расчетов заключается в отсутствии общепринятого для всех стран платежного средства, поэтому используются долговые требования и обязательства, выраженные в иностранной валюте. т.е. ДЕВИЗЫ. Крупнейшие банки мира открывают друг другу текущие счета - АВУАРЫ. на которые зачисляется валюта и снимается для совершения платежей. Таким образом осуществляются безналичные расчеты. Требования и обязательства обслуживаются банковскими векселями, чеками, переводами. В банковских переводах широко используются компьютеры. Создано Международное общество межбанковских телекоммуникаций для передачи информации по международным банковским расчетам. Эта система SWIFT обслуживает до S0% всех международных расчетов. 3.В 1944 году в г. Бреттон-Вудсе (СШД1 состоялась международная конференция по валютным вопросам, в которой принимало участие 44 государства. в т.ч. СССР н УССР. Был создан Международный валютный фонд Золото девнзнын стандарт превратился в ЗОЛОТОДОЛЛДРОВЫИ СТДАНДАРТ- была закреплена связь доллара с золотом, т.е. доллар стал символом золота. Доллар выполнял роль мировой валюты путем установление его тесной связи с золотом. Основные принципы
Бреттон - Вудской системы: - сохранение функций мировых денег за золотом; -доллар - основное средство международных расчетов; - установлен официальный курс золота: одна тройская унция золота стоила 35$. - жесткая привязка валют к доллару, отклонение курсов валют не более 1%. Все страны –члены МВФ должны были поддерживать курс доллара в коридоре +- 1%. В 1950 г. США выпускали 50% всей промышленной продукции. имели 75% мирового запаса золота. В 1958 г. образовался ЕЭС с целью укрепления конкурентных позиций западноевропейских стран. К 1965 г. США располагали уже лишь 25% мирового запаса золота. который сократился вследствие роста пассивности платежного баланса. Возникли сомнения в золоте, в его способности обмениваться на золото. В странах Западной Европы стали возрастать долларовые резервы, которые уже не могли быть покрыты золотом. В 196S г. был организован "золотой пул" в составе США. Великобритании. ФРГ. Франции. Италии. Бельгии. Нидерландов. Швейцарии для спасения доллара путем скупки его. Начала развиваться евровалюта: марки, франки и т.д.. используемые за пределами страны. В Европе долларовый "голод" сменился долларовым пресыщением. С 1956 по 1971 г.г. на золото было обменено 15 млр. долларов. К 1970 г. количество "евродолларов" в 6 раз превысило золотой запас США. Встал вопрос о девальвации доллара. В 1971 г. выступил президент США Никсон с заявлением о - прекращении размена доллара на золото; - введении 10%-го налога на товары, импортируемые в США; - сокращении на 10% программы помощи другим странам; - замораживании на 3 месяца зарплаты и цен в стране. Это означало крах Бреттон-Вудской системы, т.к. была введена двойная цена на золото из-за невозможности удерживать фиксированную цену на золото. С 1973 г. страны ЕС ввели систему "плавающих курсов" своих валют по отношению к доллару и другим валютам по принципу "валютной змеи" Это означало, что курс валют недолжен отклоняться более, чем на 2.25%. 5. В 1976г. было принято решение на Ямайской конференции одемонетизации золота.
Основные принципы Ямайскойсистемы: -демонетизация золота, т.е. золото полностью исключается из международных расчетов и из определения паритетов валют; - отмена официальной цены на золото и золотых паритетов; - прекращение размена доллара на золото; - разрешение покупки и продажи золота по рыночным ценам; - признание системы плавающих валютных курсов взамен их жесткой фиксации. Странам - членам МВФ разрешалось как вводить режим плавающих курсов валют, так и устанавливать твердый паритет своей валюты по отношению к СДР. определяемой на базе "корзины из 5 валют" 6. С 70-х годов н по настоящее время используется система управляемого флоатинга. УПРАВЛЯЕМЫЙ ФЛОДТИНГ - это система гибких валютных курсов, подвергающаяся периодической корректировке. Это означает, что валютный курс является плавающим, но национальный банк проводит интервенции, иногда ежедневные, изменяя валютный курсе нужном направлении. В 70-е и SO-e годы в условиях гибких валютных курсов интервенции на валютных рынках были скорее правилом, чем исключением. Валюты европейских стран образуют в настоящее время ЕВРОПЕЙСКУЮ ВАЛЮТНУЮ СИСТЕМУ. Обменные курсы между Германией. Францией. Италией и другими европейскими странами являются фиксированными. хотя время от времени допускаются корректировки. Курсы евровалют плавают относительно доллара все вместе. Значит. если меняется курс немецкой марки относительно доллара, то в этом же направлении меняются курсы всех остальных валют. Задает тон валютной политики центральный банк Германии .другие страны следуют за ним. Мировая валютная система сократилась, таким образом. До трех основных валют: доллара, евровалют и иены.
1
2
