Міністерство освіти України
Національний технічний університет України
“КПІ”
Видавничо - поліграфічний факультет
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Аналіз господарської діяльності підрозділу
ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”
Виконавець: ст. гр. зе - 3
Ревук М.М.
Викладач: Кваско А. В.
КИЇВ - 1999
ЗМІСТ
Вступ ................................................................................ 2стр.
Характеристика підприємства та загальний
аналіз його показників . .................................................. 4 стр.
Характеристика цеху глибокого друку підприємства
та аналіз його показників . ........................................... 12 стр.
Аналіз використання трудових ресурсів та
заробітної плати ........................................................... .14 стр.
Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва
та використання основних фондів ............................... 21 стр.
Аналіз випуску продукції .......................................... 29 стр.
Аналіз витрат на виробництво і реалізацію
продукції ............................................. .......................... 32 стр.
Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр.
Висновки ....................................................................... 37 стр.
Додатки ......................................................................... 41 стр.
ВСТУП
Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”.
Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї .
Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах .
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту .
Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників
Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .
Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію .
Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства .
Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно - механічний цех .
Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм .
У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку .
Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .
Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .
Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки.
Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства .
Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються :
1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу :
КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91
КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86
Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .
2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості :
КД,З(’97)= 0
КД,З(’98)= 0
В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .
3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву :
КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26
КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26
Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів .
4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :
КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35
КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35
Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .
5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу:
КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6
КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9
Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .
Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :
1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву :
КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5
КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5
Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .
2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :
КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065
КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055
Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .
3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву .
КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73
КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98
КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75
Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням .
За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними .
Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів .
Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :
1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .
ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84
ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37
Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%
2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів.
ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23
ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56
3). Тривалість операційного циклу розраховується :
ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43
ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88
Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів .
4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.
ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5
ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6
5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.
ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46
ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52
Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства .
Таблиця 1 :
ПОКАЗНИКИ |
Од. виміру |
1999 |
2000 |
% |
Випуск товарної продукції |
тис. грн. |
3740,1 |
3812,5 |
101,9358 |
Собівартість товарної продукції |
тис. грн. |
5149 |
5291,9 |
102,7753 |
Сума реалізації |
тис. грн. |
4516,55 |
4895,45 |
108,3891 |
Собівартість реалізованої продукції |
тис. грн. |
4525,1 |
5039,84 |
111,3752 |
Балансовий прибуток |
тис. грн. |
129,1 |
-166,7 |
|
| С/річна вартість осн. фондів |
тис.грн. |
16560 |
16390 |
98,97343 |
Фонд оплати праці всього: |
тис. грн. |
987,87 |
739,39 |
74,84689 |
в т.ч.: ПВП |
тис. грн. |
963,46 |
720,82 |
74.81577 |
робітники |
тис. грн. |
663,94 |
483,48 |
72,81983 |
С/спискова чисельність: всього: |
чол. |
364 |
329 |
90,38462 |
в т.ч.: ПВП |
чол. |
353 |
320 |
90,65156 |
робітники |
чол. |
268 |
239 |
89,1791 |
непромисловий персонал |
чол. |
10 |
9 |
90 |
Загальновиробничі витрати |
тис. грн. |
306,7 |
306,7 |
100 |
Загальногосподарські витрати |
тис. грн. |
672,3 |
672,3 |
100 |
Всього витрат на вир-во по плану |
тис. грн. |
4833,9 |
4833,9 |
100 |
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства .
У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати.
Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .
Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників.
Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку .
Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю .
