Страница: 2 из 5 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
Назва показника | 1999 | 2000 |
план | факт | % | план | факт | % | |
1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. грн.) | 1904,4 | 709,9 | 37,3 | 2047,2 | 1019,1 | 49,8 |
2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. грн.) | 1562,4 | 569,3 | 36,4 | 2012,4 | 1061,1 | 52,7 |
3. Товарна продукція в натуральному виразі (т.) | 286,8 | 103,8 | 36,2 | 342 | 145 | 42,4 |
4. Сума реалізації (тис. грн.) | 1437,3 | 1260,3 |
5. Собівартість реалізованої продукції | 1218,94 | 1180,34 |
6. Фонд оплати праці | 35,2 т. грн. | 40,5 т. грн. |
7. Середньоспискова чисельність | 13чол. | 16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)
Категорії працюючих | 1999 | 2000 | Темп росту,% |
1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу | 364 | 329 | 90,4 |
в т. ч. : працівники основної діяльності | 353 | 320 | 90,7 |
з них: робітники | 268 | 239 | 89,2 |
2. Непромисловий персонал | 10 | 9 | 90 |
3. Середньоспискова чисельність жінок в еквіваленті повної зайнчтості | 204 | 193 | 94,6 |
4. Середньоспискова чисельність штатних працівників на останній день місяця | 371 | 334 | 90,1 |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% .
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого .
За кваліфікацією | За рівнем освіти | За віком | За стажем роботи |
№ розряду | Кіл-ть чол. | Освіта | Кіл-ть чол. | Вік, років | Кіл-ть чол. | Стаж .років | Кіл-ть чол. |
без рОЗр. | 1 | Середня | 3 | 25-31 | 1 | 1-7 | 4 |
2 | 1 | Спеці альн | 7 | 32-38 | 3 | 8-14 | 2 |
3 | 1 | Вища | 4 | 39-45 | 4 | 15-21 | 4 |
4 | 2 | | 46-52 | 4 | 22-28 | 3 | |
5 | 4 | | 53-59 | 2 | 29-35 | 1 | |
6 | 5 | | 60 і більш | 0 | >3б | 1 |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
| 1999 | 2000 |
1. Прийнято : всього | 4 | 10 |
на постійну роботу | 3 | 10 |
на тимчасову роботу | 1 | — |
2. Звільнено : всього | 1 | 7 |
за власним бажанням | 1 | 6 |
по інвалідності | --- | 1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять :коефіцієнт обороту по прийомудорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності,коефіцієнт плинності робочої силидорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
Назва коефіцієнту | 1997 | 1998 |
1. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,31 | 0,62 |
2. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,08 | 0,44 |
3. Загальний коефіцієнт обороту | 0,39 | 1,06 |
4. Коефіцієнт плинності робочої сили | 0,08 | 0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
Назва показника | 1999 | 2000 | Відхилення |
1. Чисельність працівників | 13 | 16 | +3 |
2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом | 1690 | 2400 | +710 |
3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом | 13520 | 19200 | +5680 |
4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | 130 | 150 | +20 |
5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1) | 1040 | 1200 | +160 |
6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 ) | 8 | 8 | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.
Показник | 1999 | 2000 | % |
1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4 |
2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53 |
3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25 |
4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24 |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна
Таблиця 9:
Рік | Тривалість робочого ДНЯ , ГОД. | Тривалість вобочого пеоіоду | Середньогодинна продуктивність | Середньорічна продуктивність |
1997 | 8 | 130 днів | 0,0351 т. грн. | 36,5 т. грн |
1998 | 8 | 150 днів | 0,0460 т. грн | 55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
Розряд | І | II | III | IV | V | VI |
Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
Страница: 2 из 5 <-- предыдущая следующая --> | Перейти на страницу: |
© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка |