РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Аудит в странах СНГ. Реферат.

Разделы: Аудит | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 2 из 2
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 






1.6. Перспективи.


Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації розроблено проект Закону "Про аудиторську діяльність", який за постановою Уряду Російської Федерації мав бути поданий Президенту Російської федерації до 1 січня 1996 р. Проект розроблявся в два етапна на першому етапі проект розроблявся групою спеціалістів з аудиту у Раді з аудиту, на другому етапі він був практично повністю перероблений згідно з пропозиціями державних служб, що відповідають за організацію атестації й ліцензування аудиторів та інших державних органів, представлених в Комісії з аудиторської діяльності.
Згідно з чинною процедурою проект Закону може бути переданий Президенту Російської Федерації тільки після погодження і візування чотирма відомствами: Верховним Судом, Вищим арбітражним судом, Генеральною Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект Закону передано цим відомствам для остаточного розгляду і візування.
Велика вірогідність, що Міністерство юстиції не завізує Закон, оскільки, на його думку, він має передбачати проведення аудиторських перевірок за замовленнями правоохоронних органів. У цьому випадку, на думку міністерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевірки. Цей проект Закону такого обов'язку для аудиторів не передбачає, у зв'язку з цим можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до Президента, а рухатиметься ще тривалий час між різними урядовими структурами.
Процедура затвердження Закону триває -розгляд Президентом Російської Федерації, Державною Думою, Радою Федерації. Тому за найбільш оптимістичними оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж у червні 1996р., а його остаточна версія суттєво відрізнятиметься від початкового варіанта.
Проте у будь-якому випадку цікавими є аналіз проекту Закону, розробленого Комісією з аудиторської діяльності, і його зіставлення з нині діючими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську діяльність. Ця версія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розуміння його суті тепер, у тому числі різними державними відомствами: Міністерством фінансів, Центральним банком, "Росстрахнадзором" та ін.
У проекті Закону аудиторська діяльність визначається як підприємницька діяльність аудиторів, що працюють індивідуально, й аудиторських організацій, Власне аудит розглядається як незалежна перевірка документів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і в Тимчасових правилах. Закон визначає, що аудит поділяється на обов'язковий і ініціативний.
Мета аудиту - встановлення достовірності бухгалтерської звітності осіб, що підлягають аудиту, і відповідності здійснених ними фінансових операцій нормам законодавства Російської Федерації.
На відміну вій Тимчасових правил у проекті Закону подано поняття достовірності бухгалтерської звітності. Під достовірністю розуміють такий ступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетентному користувачу звітності робити на її основі правильні висновки про результати фінансово-господарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і приймати рішення, які грунтуються на цих висновках.
У проекті досить докладно визначено, які супутні аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можуть розглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку, відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також складання бухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків; аналіз фінансово-господарської діяльності; консультант з питань бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання юридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчання бухгалтерському обліку, економіки і фінансам, аудиту.
Слід зазначити, що коло послуг досить обмежене, проте можна надавати й інші послуги "за профілем аудиторської діяльності". На практиці це означає, що через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений список "аудиторських послуг". Наприклад, він може поповнитись видавничою діяльністю за відповідним профілем.
Проектом Закону визначено основні принципи аудиторської діяльності: незалежність, професіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм.
Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у тексті проекту, для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів. Зокрема, принцип незалежності досить докладно викладено у проекті, проте його формулювання фактично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах.
Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторської діяльності регулюватимуться спеціальними правилами (стандартами). Так, прийоми і методи аудиторської діяльності регулюватимуться в правилах (стандартах), обов'язкових до застосування.
На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасових правилах, поділяється на чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій (банківський аудит); аудит страховик організацій і товариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетних фондів і інвестиційних інститутів; аудит інших юридичних і фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю (загальний аудит).
Розробка і затвердження етичних норм поведінки аудитора, а також заходів суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російське об'єднання аудиторів.
У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльності регулюється також правилами (стандартами) аудиторської діяльності.
У проекті Закону визначено, що правила (стандарти) розробляються центральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів, Центрального банку, "Росстрахнадзором" спільно з Загальноросійським об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюють аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при Уряді Російської Федерації. Це може. як показує практика, привести до розробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику неузгодженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянності результатів аудиту для різних організацій.
Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту.
Проектом Закону підкреслюється потреба введення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки - це аудиторський звіт і аудиторський висновок. Аудиторський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської перевірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського висновку й аудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоретично можливі випадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку.
Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону передбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивідуальний підприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, що здійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку організаційно-правову форму, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства.
Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов:
- атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації;
- у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності.
Отже, у проекті Закону стверджується пріоритет російського громадянства при створенні аудиторських організацій. Щодо вимоги, згідно з якою для одержання відповідної ліцензії необхідно мати в аудиторській організації щонайменше два атестованих аудитори за необхідною спеціальністю, то вона в надто нелогічною і непослідовною. Цей же проект Закону передбачає видачу ліцензії одному атестованому аудитору, якщо він зареєстрований як індивідуальний підприємець.
Важливо зазначити, що проектом Закону передбачаються два нових моменти порівняно з чинним порядком, По-перше, передбачається обмежена матеріальна відповідальність аудиторів. Так. розмір відшкодування визначається у межах збитків у вигляді реального збитку, завданого особі, що підлягає аудиту без врахування втраченої вигоди. При цьому максимальна сума реального збитку, що підлягає відшкодуванню, не може перевищувати трикратного розміру оплати послуг особи, що здійснювала аудит. І, по-друге, вводиться обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності аудиторів. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято, набуде чинності тільки з моменту визначення видів, умов і порядку проведення обов'язкового страхування аудиторів відповідним федеральним законом.
Порядок атестації на право здійснення аудиторської діяльності та ліцензування цієї діяльності передбачений у проекті Закону, практично ідентичний діючому.
Заслуговує на увагу зміна вимог до осіб, яких допускають до атестації. Так, до атестації передбачається допускати дієздатних громадян Російської Федерації, іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають вищу або середню спеціальну освіту за спеціалізацією, пов'язаною з бухгалтерським обліком, фінансово-господарською діяльністю або аудитом. Отже, спеціалісти з юридичною освітою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, На жаль, незважаючи на численні побажання, як і раніше тільки спеціалісти з економічною освітою матимуть право складати атестаційні іспити.
Вимоги до стажу роботи тих, кого атестують, відповідають діючим, проте передбачається суттєво посилити вимоги щодо відповідності виду практичної діяльності профільної спеціальності, так, щоб претендувати на те, щоб стати атестованим у галузі банківського аудиту, необхідно мати стаж практичної роботи за профільною спеціальністю не менш ніж три роки з останніх п'яти, що передували зверненню за одержанням кваліфікаційного атестата аудитора.
У проекті суттєво змінюються статус і роль. Комісії з аудиторської діяльності. Вона діятиме при Уряді Російської Федерації і складатиметься з 14 членів і голови. Сім членів Комісії та її голова -представляють федеральні органи державної влади (серед них в обов'язковому пороку представники Міністерства фінансів, Центрального банку і Росстрахнадзора); інші сім членів, що представляють інтереси Загальноросійського об'єднання аудиторів, включаються до складу Комісії згідно з рішенням органу управління цього об'єднання.
На жаль, серед переліку завдань, що вирішує Комісія, немає завдання контролю за додержанням чинного законодавства регулювання у галузі аудиторської діяльності.
Слід звернути увагу на надзвичайно широкі права атестаційно-ліцензійних комісій, що надає проект Закону, Так, атестаційно-ліцензійні комісії зможуть контролювати якість аудиторських перевірок, а також здійснювати переперевірки. Це призведе до збільшення чисельності державного апарату, оскільки виникне потреба створення при кожній атестаційно-ліцензійній комісії підрозділів Із суттєвою кількістю висококваліфікованих спеціалістів, що сьогодні абсолютно нереально.
На закінчення слід зазначити, що на етапі проходження проекту Закону у Державній Думі необхідно створити групу авторитетних експертів, які зможуть доопрацювати Закон, щоб він найбільшою мірою сприяв створенню нормального ринкового механізму і максимально б враховував світовий досвід створення інституту аудиту. В зв'язку з останнім бажана участь міжнародних експертів при доопрацюванні цього проекту Закону.



2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ


Закон Республіки Білорусь "Про аудиторську діяльність" було прийнято у листопаді 1994 р.
Законом аудиторська діяльність (аудит) визначається як "незалежна перевірка аудиторами і аудиторськими організаціями бухгалтерської (фінансової звітності та інших документів суб'єктів господарювання з метою оцінки достовірності та відповідності здійснених фінансових і господарських операцій законодавству Республіки Білорусь, спрямована на захист інтересів власників, надання допомоги суб'єктам господарювання, і сприяння їм у правильності розрахунків з бюджетом і в піднесенні ефективності їх діяльності".

Отже, в Білорусі аудиторська діяльність і аудиторська перевірка - синоніми. Проте саме поняття аудиторської перевірки значно розширено.
Так, у процесі проведення аудиту аудитор зобов'язаний дати висновок про стан і зміст річної бухгалтерської (фінансової) звітності; про достовірність і повноту річного балансу; про "потенційні можливості суб'єктів господарювання з приймання інвестицій і участі в здійсненні інноваційних проектів".
Аудиторська перевірка повинна також провадитися перед "вибором підприємств при визначенні учасників інноваційних проектів, при цільовому використанні кредитних ресурсів та інвестицій; при перевірці своєчасності й повноти формування статутного капіталу; при перевірці фінансового становища емітентів цінних паперів; при відчуженні майна державних підприємств, при здаванні майна державних підприємств в оренду в процесі приватизації в разі визнання неплатоспроможними або банкрутами суб'єктів господарювання.
Список інших аудиторських послуг, що визначається Законом, аналогічний російському.
Законом визначено поняття зовнішнього і внутрішнього аудиту. Зовнішній аудит - незалежна форма аудиту, внутрішній - внутрішня форма контролю.
Як і в інших країнах СНД в Білорусі аудит поділяється на обов'язковий і ініціативний. Обов'язкова аудиторська перевірка провадиться у випадках, установлених законодавством, ініціативна - за рішенням суб’єктів господарювання або власника.
До атестації на право займатися аудиторською діяльністю допускаються особи, що мають вищу економічну або юридичну освіту, а також стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років. Іноземні громадяни можуть нарівні з громадянами Білорусі одержувати атестат і займатися аудиторською діяльністю.
Керівництво і розробку спеціальних професійних стандартів з аудиторської діяльності в Республіці здійснює Аудиторська палата. Передбачено обов'язкове членство в Аудиторській палаті. Усі аудитори й аудиторські організації зобов'язані бути членами Аудиторської палати.
Аудиторська палата об'єднує аудиторів на основі обов'язкового членства і фінансується за рахунок обов'язкових членських внесків. Порядок внесення внесків та їхні розміри визначаються керівним органом Аудиторської палати. Рішення Аудиторської палати обов'язкові для аудиторів і аудиторських організацій.
Для досягнення професійних цілей і захисту своїх інтересів аудитори можуть створювати громадські професійні об'єднання.
У Білорусі організація аудиторської діяльності, порядок атестації спеціалістів і видача їм ліцензій на право зайняття аудиторською діяльністю, ліцензування аудиторських організацій, ведення державного реєстру аудиторів І аудиторських організацій та інші питання аудиту е компетенцією Кабінету Міністрів.


3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН


Закон Республіки Казахстан "Про аудиторську діяльність" було прийнято в жовтні 1993 р.
У Законі розділено поняття аудиту й аудиторської діяльності.
Закон визначає аудит як перевірку бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність господарюючих суб'єктів з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.
Під аудиторською діяльністю розуміють підприємницьку діяльність у вигляді організаційного і методичного забезпечення аудиту, практичного виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг.
Перелік "супутніх" послуг дещо відрізняється від переліків аналогічних послуг в інших країнах СНД. До інших аудиторських послуг відносять: експертизу, консультації з питань фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського обліку фінансів, оподаткування, права, банківської і страхової справи, екології, правильної організації виробництва, маркетингу, проведення аналізу і прогнозування фінансового становища.
У Казахстані дозволяється діяльність іноземних аудиторів, Іноземні аудитори і фірми повинні одержати в установленому порядку дозвіл від Кваліфікаційної комісії на право зайняття аудиторською діяльністю на території Республіки Казахстан. Підприємства мають право залучати зарубіжних аудиторів і аудиторські фірми для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності.
Особливістю в введення у Закон статусу помічника аудитора. Помічник аудитора - це особа з вищою або середньою спеціальною освітою. Він не користується правом підпису аудиторського висновку, експертного висновку, довідки або іншого офіційного документа про проведення аудиту. Взаємовідносини аудитора і помічника, обсяг робіт, які виконує помічник, оплата праці та інші питання, що стосуються його діяльності, визначаються чинним законодавством і взаємного угодою. Час роботи як помічника аудитора включається в стаж роботи, необхідний для одержання свідоцтва на право зайняття аудиторською діяльністю.
У Законі не визначається зміст аудиторського висновку, а є посилання до відповідних стандартів.
Атестацій аудиторів у Казахстані здійснюється Кваліфікаційною комісією.
До атестації допускаються особи, що мають вищу або середню спеціальну освіту, а також досвід економічної, фінансової, обліково-аналітичної, контрольно-ревізійної або правової роботи.
Кваліфікаційне свідоцтво видається строком на п'ять років.
Атестація претендентів, у тому числі і іноземних, що бажають займатися аудиторською діяльністю, здійснюється Кваліфікаційною комісією при. Міністерстві фінансів Республіки Казахстан. Кваліфікаційна комісія формується з однакової кількості представників аудиторів і працівників державних органів строком на п’ять років.
Суперечності, що виникають між аудиторами (аудиторськими фірмами) та їхніми замовниками, можуть вирішуватися судом або Палатою аудиторів Республіки Казахстан, якщо це передбачено в договорі.
Відповідальність аудиторів і аудиторських фірм за .кваліфіковане й якісне виконання своїх обов’язків визначається законодавством і договором. Матеріальна відповідальність аудиторів і аудиторських фірм у зв’язку із завданням збитків замовнику внаслідок неякісного проведення аудиту повинна передбачатися в договорі.
Як випливає з тексту Закону, аудиторські фірми і аудитори повинні застрахувати свою матеріальну відповідальність, проте цей механізм у Законі не визначено.
Палата аудиторів - громадське об’єднання аудиторських фірм, окремих аудиторів Казахстану та інших держав.
Інші Положення Закону в основному збігаються з основними положеннями аналогічних актів інших країн СНД.


Завершення.


З переходом до ринкових відносин в економіці країн СНД виникли нові проблеми і потреби, обумовлені появою нових спеціальностей і нових теоретичних і практичних дисциплін, в тому числі і аудиторського контролю.
Сам аудиторський контроль важко віднести до нововведень ринкових відносин, але новим є поява незалежного контролю, який забезпечує реалізацію практичної суспільної необхідності — підтвердження достовірності фінансової інформації про діяльність економічних суб’єктів в інтересах користувачів цієї інформації. Новим є те, що незалежний аудиторський контроль — це підприємницька діяльність, здійснюється на комерційній основі за рахунок економічних суб’єктів, що перевіряються.
Фактично процес створення незалежного аудиторського контролю продовжується в країнах СНД вже досить довгий термін, але попереду ще велика робота по підготовці, атестації та ліцензування кваліфікованих кадрів аудиту, які б відповідали своїм рівнем кваліфікації світовому рівню.
Не викликає сумнівів, що розвиток аудиторської діяльності в країнах СНД, затвердження нормативно-законодавчої бази і стандартів аудиту буде проходити безперервно, разом з вдосконаленням інших економічних інститутів та економіки в цілому.


Література.


1. “Про аудиторську діяльність у Російській Федерації”. Указ Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.
2. Аудит у Росії. Законодавство. Стандарти. - М.: Вид-во “Инвест Фонд”, 1994 - 192 с.
3. Білуха М.Т. "Курс Аудита" підручник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - 574 с.
4. Додж Р. Посібник із стандартів і норм Аудита: Пер. с англ.; передмова С.А. Стукова. - М.: Фінанси і статистика; ЮНИТИ, 1992. - 240 с.
5. Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. - М.: KPMG, Аудиторська фірма ”Контакт”, 1993. - 496 с.
6. Сопко В.В. "Аудит в країнах співдружності незалежних держав" — Ж.: "Бухгалтерський облік і аудит" №8 1996 рік Ст. 4-12.
7. Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації. Затверджені Указом Президента РФ від 22.12.93 р. №2263.
8. Цивільний кодекс РФ. - М., 1994.
9. Шеремент А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФА-М, 1995 - 240 с.



     Страница: 2 из 2
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка