РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Бухгалтерский учет заработной платы. Реферат.

Разделы: Бухгалтерский и управленческий учет | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 2 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 






11)стипендія.
Не утримуються аліменти з сум:
1)вихідної допомоги при звільнені;
2)одноразових премій;
3)компенсації при відрядженні;
4)допомог на поховання;
5)допомог багатодітним і одиноким матерям;
6)дотацій за обіди;
7)вартості путівок в санаторії за рахунок фонду споживання.
В триденний строк з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії і стипендії, суми утриманих аліментів повинні бути виплачені отримувачу чи переведені поштою за рахунок платника.
Якщо особа, що сплачує аліменти, виїзджає за кордон на постійне місце проживання, то вона забов’язана сплачувати всю суму аліментів за період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з заробітної плати за останній місяць роботи до моменту виїзду.
Облік рахунків по виконавчим листах ведеться на рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунку 1 «З організаціями і особами по виконавчих листах»(4).
Утримання із заробітної плати платежів за товари, куплені в кредит, проводяться на основі вимог-доручень робітників. Їх розмір залежить від вартості товарів, куплених в кредит.
Відрахування до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 1% від загальної нарахованої суми заробітної плати.
Профспілкові внески сплачуються в розмірі 1% від загальної нарахованої суми заробітної плати за звітний місяць за мінусом суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей період (1).

2.3. Видача зарплати і оформлення своєчасно не виданої зарплати.
Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі для кожного робітника. Видача заробітної плати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця. Підставою на право видачі є наявність в її реквізитах наказу в касу для оплати вказаної суми в строк, що дорівнює трьом дням, рахуючи день отримання грошей в банку. Підписують наказ керівник підприємства і головний бухгалтер.
Видавати заробітну плату, крім касира, можуть роздавальники. При цьому касир веде книгу реєстрації платіжних відомостей і сум, виданих готівкою. Після закінчення робочого дня роздавальники повинні здати в касу залишки невиданих сум і платіжні відомості. Наступна виплата заробітної плати (на 2-й і 3-й дні) здійснюється лише касиром.
Після закінчення 3-х днів касир перевіряє кожний рядок і сумує видану заробітну плату, а проти прізвищ осіб, що не отримали її, на місці його підпису проставляє штамп чи пише від руки «депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами - видано готівкою і депоновано (додаток №6).
На депоновані суми касир складає реєстр невиданої заробітної плати (додаток №8), після чого передає в бухгалтерію платіжну відомість і реєстр невиданої заробітної плати для перевірки і виписки видаткового касового ордеру на суму виданої заробітної плати.
Видатковий касовий ордер передається касиру з бухгалтерії для послідуючої реєстрації його в касовій книзі (4).
Суми невиданої заробітної плати здаються в банк на розрахунковий рахунок пвдприємства в день закриття платіжних відомостей. В оголпшенні на здачу робиться запис «депоновані суми», щоб в подальшому банк міг відпускати по чеку організації ці засоби, оскільки робітники і службовці можуть потребувати їх в любий день (1).
Своєчасно не одержані робітниками і службовцями суми заробітної плати перераховуються на депоновану заробітну плату таким записом:
дебет 70/1 - «Нарахована заробітна плата»
кредит 70/2 - «Депонована заробітна плата».
Аналітичний облік депонованої заробітної плати організується по кожній невиданій сумі чи безпосередньо в реєстрі, де відведені спеціальні графи для відмітки оплачених, виданих чи перерахованих сум цієї заборгованості, чи в спеціальній книзі депонованої заробітної плати.
У випадку, коли працівник йде у відпустку, на пенсію чи звільняється, заробітну плату необхідно видати не пізніше дня, що передує відпустці чи звільненню, не чекаючи встановлених днів видачі заробітної плати. Такі виплати називаються виплатами в міжрозрахунковий період. Вони оформлюються видатковими касовими ордерами чи платіжними відомостями при наявності 3-х і більше робітників.
Пенсії працюючим пенсіонерам видаються по окремих платіжних відомостях, без запису їх в розрахункову відомість, так як вони не підлягають оподаткуванню і виплачуються з-а рахунок засобів органів соціального страхування (4).



РОЗДІЛ 3. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОПЛАТИ ЗА ВІДХИЛЕННЯ ВІД НОРМАЛЬНИХ УМОВ РОБОТИ.

Нормальними умовами роботи є такі умови, при яких робочі місця згідно завдань-нарядів, маршрутних листків та інших документів повністю забезпечені сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, діючим обладнанням, спеціальними інструментами і пристосуваннями. Якщо ці умови порушуються і робітники затрачають на роботу у додатковий час, то виникає необхідність провести розрахунок цього часу і його оплату.
З цією метою виписуються:
1)наряд на відрядну роботу - у випадку виявлення додаткових технологічних операцій, не передбачених раніше в документах;
2)листок на доплату - у випадку, коли фактичні умови роботи не відповідають запланованим (додаток №5). Він виписується начальником цеху до початку роботи з обов’язковим зазначенням номеру основного документу (наряду, маршрутного листка), додаткового часу і розцінки за проведені роботи. Листок на доплату начальник цеху передає бригадиру чи робітнику разом з нарядом.
Потім цей додатковий чек включають в нормо-години і використовують при розрахунку проценту виконання норм виробітку робітника, а доплату - у відрядний заробіток. Суми доплат так як і заробітну плату, відносять на собівартість продукції, тому кожна причина доплат повинна розглядатися та аналізуватися керівниками.
Ці документи, як правило, на кольоровому папері друкуються або на звичайному, але з кольоровою полоскою, так як вони є сигнальними локументами. В бухгалтерії ці документи групують за кожних п’ять днів по причинах і винних для розгляду та аналізу керівниками підприємства.
Простійн часом вимушених перерв в роботі, на протязі якого робітники знаходяться на підприємствах, але не можуть бути використаними. Простої збільшують собівартість продукції, зменшують прибуток. Винуватцями простою можуть бути як робітники, так і адміністрація заводу, цеху, постачальники матеріалів, енергії(4).
Простої, які стались з вини робітників, не оплачуються. Якщо ж простій був не по вині робітника, то цей час оплачується в розмірі не більше 1/2 тарифної ставки робітника певного розряду (окладу). В період освоєння нових видів виробництва простої не по вині робітника оплачуються з розрахунку повної тарифної ставки працівника з погодинною оплатою певного розряду (9).
Первинним бухгалтерським документом, яким оформляють простої, є листок на простій, в якому вказуються причини і винні в простої, тривалість його, тарифна ставка робітника, розмір оплати і сума (додаток №4).
В залежності від тривалості простої діляться на внутрішньозмінні і цілозмінні. Перші оформляються листком на простій, а в табелі робочого часу відмічаються додатково буквою «В». Другі - відмічаються буквою «П» і оформляються випискою акту. Додатком до акту є список робітників - учасників простою. Цілозмінні простої частіше всього викликаються зовнішніми причинами (немає подачі енергії) і охоплюють робітників всього цеху.
Простої можуть бути використаним, тобто на період простою робітники отримують певні завдання, призначаються на інщу роботу. Така робота оформляється випискою нарядів у відповідності з порядком оплати по відрядними розцінкам чи із збереженням середнього заробітку. Номер наряду і час роботи зазначаються в листку на простій.
Документальному оформленю пдлягає також брак продукції. Браком є вироби, які не підлягають вимогам оформлених стандартів або його технічним умовам, які не можуть бути використаними за призначенням. Брак може бути частковим, тобто виправним, і повним, тобто невиправним (4).
Повний брак не по вині робітника оплачується в розмірі 2/3 тарифної ставки розряду (окладу) робітника за час, який необхідно затратити на виправлення браку.
Частковий брак з вини робітника оплачується в пониженому розмірі в залежності від проценту придатності продукції, який установлюється адміністрацією. Повний брак з вини робітника, не оплачується.
Частковий брак не по вині робітника оплачується в залежності від проценту придатності продукції, але не більше 1/2 тарифної ставки його розряду (окладу) за час, необхідний для виготовлення продукції по нормі (9).
Брак продукції, що викликаний дефектами матеріалів (тріщини), виявленийпісля того, як на обробку деталі затрачено не менше робочого дня, оплачується по встановлених відрядних розцінках. Брак, допущений робітником в період освоєння нового виробництва, оплачується нарівні з придатними виробами.
На виявлений брак продукції складається акт, в якому відображається затрати на брак і сума втрат. Якщо брак виправляється іншими робітником, то йому виписується наряд, на якому ставиться штамп «Виявлення браку». Він є основою для оплати браку.
Робітник, що допустив брак по своїй вині, може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за пссування матеріалів в розмірі нанесеного збитку, але не більше 2/3 середнього місячного заробітку.
Доплата проводиться також за роботу у нічний час, яким вважається час з 22 години до 6 години ранку. Цей час фіксується в табелях обліку робочого часу. Оплата цього часу здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлений колективним договором, але не нижще 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Працівники підприємстка, яким менше 18 років і вагітні жінки до роботи в нічну зміну не залучаються.
Оплата праці здійснюється також за роботу в понад урочний час. Робота в понадурочний час оформляється відповідними документами (нарядами та ін.) і оплачується по встановлених ставках, розцінках. Крім цього за перші дві години роботи оплата робіт проводиться в розмірі 50% тарифної ставки, а за кожну наступну годину доплата продиться в розмрі 100% тарифної ставки. Оформляються такі роботи табелем обліку використання робочого часу і довідкою-розрахунком бухгалтерії. При погодинній оплаті праці робота в понадурочний час оплачується в половинному розмірі за кожну першу і за кожну другу годину роботи і в подвійному розмірі за кожну третю і наступні години.
Зі згоди працівника підприємства грошова компенсація може бути замінена наданням іншого дня відпочинку, але з оплатою його в одинарному розмірі.
Оплачується робота у святкові дні. Вона дозволяється на підприємствах, зупинка яких неможлива по виробничо-технічним умовам (безперервно-діючі підприємства чи робота яких викликається необхідністю обслуговування населення) (4). Оплата праці в святкові дні проводиться таким чином:
1)робітникам-відрядникам - по подвійних відрядних розцінках за фактично виготовлену продукцію;
2) робітникам погодинникам або з денними тарифними ставками - в розмірі подвійної годинної чи денної ставки;
3) робітникам з місячним окладом - в розмірі одинарної години чи денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась в межах місячної норми робочого часу; в розмірі подвійної годинної чи денної чтавки понад оклад - якщо робота виконувалась зверх місячної норми робочого часу (1).
Якщо робітник працював в зміну, яка частково переходить в святковий день або в нічний час, то в подвійному розмірі оплачуються лише ті години роботи, які спвпали з святковим днем. Оплата за роботу в нічний час здійснюється по існуючих нормах, без подвоєння доплат. Понадурочні роботи в святковий день додатково не оплачуються, так як всі години в цей день оплачуються в подвійному розмірі (4).


РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ І ВИПЛАТА ЇМ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

У ідповідності з Законом України «Про оплату праці» заробітна плата оплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів в місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів.
У випадку, коли день виплати заробітної плати співпадає з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється по місцю роботи За особистою письмовою згодою виплата може здійснюватися через установи банків, поштовими переказаим на вказаний робітником адрес з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника.

Заробітна плата робітників підприємств на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території україни. Також заробітна плата може виплачуавтися банківськими чеками в порядку, встановленому Кабміном України.
Колективним договорм, як виключення, иоже бути передбачена часткова виплата заробітної плати (по цінах не нижче собівартості) в тих галузях чи по тих професіях, де така виплата, еквівалентна по вартості оплати праці в грошовому вираженні, є звичайною і бажаною для робітників, за виключенням товарів, перлік яких встановлюється Кабміном України (2).
Заробітна плата робітникам за першу половину місяця видається у вигляді авансу, розмір якого визначається виходячи з даних табеля про відпрацьований час (додаток №9) тарифної ставки. Сума авансу потім утримується із заробітної плати робітника, розрахованій за підсумками роботи за місяць. Мінімальний розмір авансу повинен бути не нижче тарифної ставки працівника за
відпрацьований час згідно табелю.
Існує також безавансовий порядок розрахунків по заробітній платі,при якому на підприємстві замість планового авансу робітникам нараховується заробітна плата за першу половину місяця по фактично виготовленій продукції чи по фактично відпрацьованому часу.
Як правило, аванс нараховується у розмірі 40-50% окладу, але за вирахуванням податків.
Основним бухгалтерським регістром, який використовується для розрахунків з працівниками, є розрахункова відомість (додаток 9). Це регістр аналітичного обліку, так як складається в розрізі кожного табельного номеру, по цехах, категоріях робітників і по видах утрат і утримань.
Розрахункова відомість містить в собі такі показники:
1)нараховано по видах оплат (оборот по кредиту рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці»);
2)утримано і зараховано по видах платежів і зарахувань (оборот по дебету рахунку 70);
3)до видачі на руки або залишилось за підприємством на кінець місяця (сальдо по рахунку 70);
Третій показник розрахункової відомості є підставою для заповнення платіжної відомості для видачі заробітної плати (4).
Існує кілька варіантів оформлення розрахунків з працівниками:
1)шляхом складання розрахунково-платіжних відомостей, в яких суміщаються 2 регістри: розрахункова і платіжна відомості, тобто одночасно розраховується сума до оплати і проводиться іі виплата. Ці відомості використовуються, в основному, на невеликих підприємствах з постійним складом працівників;
2)шляхом складання розрахункових відомостей, а виплата проводиться окремо по платіжних відомостях;
3)шляхом складання машинним способом листків «Розрахунок заробітної плати» для кожного працівника за місяць (нараховано, утримано і до видачі), на основі яких запоанюється платіжна відомість для видачі заробітної плати (9).
Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи:
* табель обліку використання робочого часу - для розрахунку погодинної зарплати та інших оплат, в основу яких покладений час (простій, доплати за роботу в нічний і понадурочний час, тимчасова непрацездатність) (додаток 7);
* накопичувальні карточки заробітної плати - для робітників-відрядників;
* розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової зарплати і допомог по тимчасовій непрацездатності;
* розрахункові відомості за минулий місяць - для розрахунку сум утримань податків;
* рішення судових органів на утримання по виконавчим листах;
* платіжні відомості на раніше виданий аванс за першу половину місяця;
* доручення-зобов’язання на товари, продані в кредит і інші(4).


РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ОПЛАТИ ВІДПУСТОК.

За перший рік роботи відпустка робітникам і службовцям надається, згідно трудового законодавству законодавству, по закінченню 11 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Відпустка за другий і наступні роки надається хзідно встановленому графіку черговості відпусток в будь-який період року.
Нарахування сум виплат за період відпусток регламентцється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995р. №100 (зі змінами і доповненнями постановою Кабміну від 16.05.1995року), а також Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996року.
Згідно цих документів щорічна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відраховується з дня укладання трудового договору.
Тривалість відпусток з 1.01.1997 року незалежно від режимів та графіків роботи всіи працюючим розраховується в календарних днях.
Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей або коипенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховують в календарних днях, проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованог періоду ( за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножують на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, не оплачуються. У році кількість неробочих і святкових днів складає 12.
Приклад 1. Працівник підприємства має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні та додаткову відпустку - 6 календарних днів. Віідпустка надається з 28 квітня 1997 року. Сума заробітної плати за 12 попередніх місяців, починаючи з квітня 1996 року по березень 1997 року складає 1625 грн. Кількість календарних днів у році складає 353 (за винятком святкових і неробочих).
Середньоденний заробіток складає:
1625 грн. / 353 = 4,6 грн.
Сума відпускних складає:
30 днів (24 дні + 6 днів) * 4,6 грн. = 138 грн.
Фактично тривалість невиходів на роботу становитиме 33 календарних дні, оскільки на відпустку припадають святкові дні 1,2 і 9 травня, які у тривалість відпустки не включаються і не оплачуються.
Працівнику, що працював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, наступного після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпуск чи виплачується компенсація за еквикористаний відпуск.
Працівникам, що пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток до фактичного заробітку включається:
1)основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу і роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, високі досягнення у праці (високу професійну майстерність), умови та інтенсивністть праці, керівництво бригадою, вислугу років та ін.);
2)виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
3)винагороди за підсумками роботи за рік та інші;
4)виплати за час попередньої ввідпустки, за час виконання державних і громадських обов’язків, за час службових відряджень;
5)виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без врахування сум податків, аліментів тощо.
При обчисленні середньої заробітної плати не включаються такі виплати:
1)виплати за виконання окремих доручень, що не входять до обов’язків працівника, за винятком доплат за суміщенняпрофесій і посад, розширення зон обслуговування, різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його підрозділу і не є штатними заступниками;
2)одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
3)компенсаційні виплати на відрядження і переведення;
4)премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиці;
5)премії за збір і здачу металобрухту;
6)грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
7)пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;
8)літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
9)вартість безкоштовного спецодягу і взуття, інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджуючих засобів, молока, інших продуктів лікувально-профілактичного значення;
10)дотації на обіди, проїзд, вартість путівок до санаторіїв;
11)вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та коштів на їх відшкодування;
12)заробітна плата за роботу по сумісництву (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
13)суми відшкодування збитку, заподіяного працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
14)доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
15)виплати, пов’язані з ювілейними датами, днями народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (6)


РОЗДІЛ 6. СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ.

Бухгалтерія підприємства не лише здійснює розрахунки сум заробітної плати робітникам і службовцям, премій, допомог, пенсій, але і організовує облік цих сум на рахунок бухгалтерського обліку у відповідних регістрах. Суми нарахованої заробітної плати відносяться на рахунки виробництва і включаються у собівартість продукції.
Синтетичний облік основної і додаткової заробітної плати і її використання ведеться на рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», який має 2 субрахунки:
1)«Нарахована заробітна плата»;
2)«Депонована заробітна плата».
Рахунок 70 по відношенню до балансу активно-пасивний. Сальдо по кредиту відображає заборгованість підприємства робітникам по нарахованій, але не виданій заробітній платі; оборот по дебету - суми, виплачені готівкою або через перерахування, а також суми, утримані у вигляді податків в бюджет, по виконавчих листах і т.д.; оборот по кредиту - суми, нараховані в звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інші нарахування.
Нараховані суми основної і додаткової заробітної плати відправляються по дебету рахунків 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 24 «Витрати по утриманню і експлуатації машин і обладнання», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати», 29 «Обслуговуючівиробництва і господарства».
По кредиту рахунку 70 субрахунок 1 обліковуються нарахування зарплати за час чергових відпусток, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії за рахунок фонду матеріального стимулювання та інші.
По дебету рахунку 70 субрахунок 1 відображаються виплачені суми заробітної плати, премій, допомог по тимчасовій непрацездатності, депоновані суми, а також суми податків, утриманих із зарплати, утримані суми по виконавчих листах та суми інших утримань, встановлених законодавством України.
Не видана у встановлений строк нарахована заробітна плата (через неявку одержуваяів) переноситься з дебету рахунку 70 субрахунок 1 «Нарахована зарплата» в кредит рахунку 70 субрахунок 2 «Депонована заробітна плата».



     Страница: 2 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка