РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Облік грошових коштів. Реферат.

Разделы: Экономика стран СНГ | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:


     Страница: 1 из 4
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 





1

„Облік грошових коштів”


Зміст

Вступ3
1. Теоретичні аспекти коштів4
2. Структура і джерела фінансових ресурсів підприємства6
3. Кошти підприємства7
4. Організація розрахунків готівкою9
4.1. Організація збереження готівкових коштів10
4.2. Ліміт залишку готівки у касі11
5. Документальне оформлення касових операцій15
5.1. Прийом готівки у касу15
5.2. Видача готівки з каси18
5.3. Касова книга23
5.4. Книга обліку прийнятих і виданих касиром коштів25
6. Облік наявності і руху коштів на розрахунковому рахунку27
7.Облік інших коштів29
8.Облік валютних операцій31
Висновок.33
Список використаних джерел35

Вступ

Моя курсова робота на тему “Організація обліку грошових операцій на підприємстві” покликана розкрити суть системи грошового обігу в національній практиці.
Відповідно до статті 3 пункту 2 «Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші). Метою ведення бухгалтерського обліку (стаття 3 пункт 1) представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства.
В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їхній продаж і одержання виторгу.
Організація грошового обігу на підприємствах контролюється і регламентується. Від своєчасного і якісного внутрішнього контролю залежить не тільки схоронність коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Внутрішній контроль включає не тільки бухгалтерський облік, а усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Контроль спрямований на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.
Обсяг курсової роботи — 35 листа. У даній роботі дається детальне розкриття основних концепцій і елементів системи внутрішнього контролю. Розглянуто особливості організації структури й оцінки внутрішнього контролю. Також надана увага документальному оформленню грошових операцій.
Метою даної роботи є поглиблення знань по обліку коштів, отриманих у ході теоретичних і практичних занять.
У даній роботі подані 4 рисунки і 2 таблиці, що сприяють більш легкому сприйняттю курсової.
Завершує роботу список використаної літератури.

1. Теоретичні аспекти коштів

Гроші — це загальний еквівалент, той особливий товар, в якому усі інші товари висловлюють свою вартість.
Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток нових технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають невід’ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні. Однак наявні кошти гідно витримують «конкуренцію» з безготівковими грошима, коли мова йде про виплату підприємством заробітної плати працівникам, компенсації командировочних витрат, а також при здійсненні інших господарських витрат, як правило, проведених через касу підприємства.
З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їхній не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.
Згідно ст. 56 Закону №679 НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесеним до його повноважень, що є обов’язковими для органів державної влади й органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.
У виконання статей Закону № 679 НБУ була обновлена нормативна база по наявному звертанню, а саме прийняті нові документи, що регламентують здійснення операцій з наявними коштами:
– Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72;
– Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 69.
– Положення № 72 і Інструкція № 69 опубліковані в «Офіційному віснику України» № 12 від 06.04.2001 р. і-вступили в силу 17 квітня 2001 року (через 10 днів після офіційного опублікування).
Одночасно з вступом у силу зазначених документів утратили силу: Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ від 02.02.95 № 21 і Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України від 20.06.95 № 4, затверджена постановою Правління НБУ від 20.06.95 № 149.
– Правила організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємин по цьому питанню між територіальними керуваннями Національного банку України і комерційних банків у національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 05.02.2001 № 44 опубліковані в «Офіційному віснику України» № 8 від 09.03.2001, отже, набрали сили 20 березня 2001 року (через 10 днів після офіційного опублікування).
Штрафні санкції за порушення касової дисципліни передбачені Указом Президента України від 12.06.95 № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання готівки» у редакції Указу Президента України від 11.05.99 №491/99
Метою даної курсової роботи є виклад і аналіз вимог, який необхідно виконувати при здійсненні касових операцій, а саме вимог до порядку документального оформлення касових операцій, прийому грошових коштів у касу підприємства, використанню наявного виторгу підприємства й ін.

2. Структура і джерела фінансових ресурсів підприємства

Фінансові ресурси являють собою сукупність фондів коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів відносяться всі грошові фонди і частина коштів, що використовуються в не фондовій формі.
Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції, різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень.
Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, надходження коштів від банківської системи в порядку перерозподілу.
На діючих підприємствах основними джерелами формування фінансових ресурсів є: прибуток і амортизаційні відрахування. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають: виторг від реалізації вибулого майна, різні цільові надходження, оплата змісту дітей у дошкільних установах, мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін.
Формування фінансових ресурсів підприємства може здійснюватися за рахунок засобів, що мобілізуються на фінансовому ринку, складеними елементами якого є: валютний ринок, ринок національних коштів і фондовий ринок.
Крім того, підприємства можуть одержувати фінансові ресурси у вигляді виплат страхового відшкодування від страхових компаній, від асоціацій і концернів, у які вони входять, від органів державного керування.

3. Кошти підприємства

Фінансові ресурси підприємства мають наступні задачі:
1. Своєчасне і точне відображення наявності і руху коштів у касі, на поточних і інших рахунках у банку.
2. Контроль дотримання ліміту готівки в касі, забезпечення схоронності і раціонального використання коштів.
3. Контроль за законністю здійснення операцій з коштами як у національної, так і іноземній валюті.
4. Організація синтетичного й аналітичного обліку коштів підприємства.
Основними документами, що регламентують порядок здійснення операцій з наявними коштами, а також застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення операцій з готівкою, є:
1) Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ от 19.02.2001 № 72 (далі — Положення Мв 72);
2) Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 69 (далі — Інструкція № 69);
3) Указ Президента України від 12.06.95 № 436/ 95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання готівки» у редакції Указу Президента України від 11.05.99 № 491/99.
До рахунків обліку коштів, розрахунків і інших активів відносяться:
– рахунку обліку коштів і їхніх еквівалентів;
– рахунку обліку боргових прав підприємства;
– рахунок обліку витрат майбутніх періодів.
Рахунки обліку коштів розрізняються в залежності від видів валют, якими розташовує підприємство, і місць збереження готівки: каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок, картковий рахунок, лімітна чекова книжка, депозитний рахунок, спеціальний рахунок капітальних вкладень і ін.
Каса — рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків готівкових коштів, які має підприємство.
При необхідності на тім чи іншім конкретному підприємстві може відкриватися відразу кілька рахунків (субрахунків) обліку готівки. Наприклад:
1) каса підприємства (при бухгалтерії підприємства);
2) операційна каса (що знаходиться в тому чи іншому підрозділі).
3) валютна каса (вводиться при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності і направленні працівників у закордонні відрядження);
4) каса філії (вводиться при наявності відособленої чи філії представництва, виділеної на окремий баланс).
Рахунки в банку — рахунок бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків безготівкових коштів, який розташовує підприємство.
Планом рахунків передбачені наступні рахунки обліку коштів підприємства, що знаходяться на поточних (розрахункових) рахунках у банках:
– поточні рахунки в банках;
– інші рахунки в банках.
Грошові кошти підприємства підрозділяються на два види:
1) кошти в касі підприємства;
2) кошти на рахунках у банках:
1) поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в установах банків для зберігання вільних коштів і ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;
2) поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для збереження вільних коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;
3) спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);
4) спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);

5) позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових чи документів перерахування позикових коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної угоди;
6) депозитні рахунки відкриваються на певний строк для збереження вільних коштів, що перелічуються з поточних рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору повертаються на той же рахунок з відсоток по депозитних вкладах.

4. Організація ро зрахунків готівкою

Основними документами, що регламентують порядок здійснення операцій з наявними коштами, а також застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення операцій з готівкою, є:
1) Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ от 19.02.2001 № 72 (далі — Положення № 72);
2) Інструкція про організацію роботи з наявного звертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 69 (далі — Інструкція № 69);
3) Указ Президента України від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання готівки” у редакції Указу Президента України від 11.05.99 № 491/99.
Усі підприємства й індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в банку,
зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Однак для здійснення господарської діяльності (для виплати заробітної плати й оплати командировочних витрат, для придбання товарів, канцтоварів і т.д.) їм необхідно визначена кількість готівкових коштів.
Розрахунки наявними коштами між собою і з громадянами підприємства можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за рахунок виторгу, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), і інших касових надходжень. Однак при цьому варто враховувати, що Положенням № 72 установлений граничний розмір розрахунків готівкою одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), що встановлений у
сумі 3000 грн. протягом одного дня по одному чи декільком платіжним документам.
У випадку здійснення підприємствами розрахунків готівкою з іншими підприємствами (підприємцями) понад 3000 грн., засобу, що перевищують дану суму, додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня здійснення даної операції. Потім отримана сума порівнюється з затвердженим лімітом каси, і у випадку його перевищення до підприємства застосовуються штрафні санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в розмірі дворазової суми понадлімітної готівки за кожний день.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою підприємств в оплату за товари, придбані для виробничих (господарських) нестатків за рахунок коштів, отриманих по корпоративних картках.
При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими здійснюються розрахунки протягом дня, не обмежується. Платежі підприємства понад установлену суму відповідно до п. 2.3 Положення № 72 повинні здійснюватися тільки в безготівковому порядку.
У Положенні № 72 приведене наступне визначення поняття
„розрахунки готівкою” — це платежі наявними підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і по операціях, безпосередньо не зв’язаним з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) і іншого майна.
Виходячи з даного визначення „розрахунки готівкою” передбачають не тільки розрахунки за реалізовану продукцію і т.п., але і будь-які інші наявні надходження в касу підприємства, зокрема надходження від позареалізаційних надходжень.
Відповідно до п. 1.2 Положення № 72
позареалізаційні надходження — надходження від операцій, безпосередньо не зв’язаних з реалізацією продукції (робіт, послуг) і іншого майна (включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного й обслуговуючого виробництва), у тому числі від погашення дебіторської заборгованості, заборгованості по позиках, безкоштовно отримані засоби, відшкодування матеріальних збитків, внески в статутний фонд, платежі за надання в лізинг (оренду) майна, роялті, доход (відсотки) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.
Таким чином, Положення № 72 розставило всі крапки над «I» у питанні: які платежі підприємств (підприємців) між собою обмежуються сумою в 3 тис. грн. у день. Тепер це не тільки розрахунки за продукцію (товари, роботи, послуги), але і позареалізаційні надходження в касу підприємства.
Підприємства (підприємці) і фізичні особи можуть здійснювати розрахунки готівкою за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) через установи банків. Зазначені розрахунки здійснюються шляхом внесення готівки в установи банків для подальшого перерахування їх на рахунки підприємств (підприємців) чи фізичних осіб. Такі розрахунки є для покупців (платників коштів)
наявними, а для підприємств-продавців (одержувачів коштів) — безготівковими. Завдяки закріпленню в Положенні № 72 зазначеної норми, розрахунки за продані товари (роботи, послуги) через касу банку, минаючи касу підприємства, для підприємства-продавця вважаються безготівковими, а стало бути, не вимагають наявності торгового патенту.

4.1. Організація збереження готівкових коштів

Для прийому, збереження і витрачання готівки коштів підприємство повинне мати касу. Касою називається чи приміщення місце, призначене для прийому, видачі і збереження готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Дане визначення є досить ліберальним стосовно вимог, пропонованим раніше Порядком № 21, до приміщення й устаткування каси. Вимоги Порядку № 21 щодо відособленості, ґрат і іншого спеціального устаткування приміщення каси викликали досить багато складностей, особливо в малих підприємств.
Тепер касою може вважатися і робоче місце касира, де зберігається готівка і ведеться, як правило, касова книга, навіть якщо воно знаходиться в приміщенні разом з іншими працівниками бухгалтерії. Однак у Положенні № 72 міститься вимога, відповідно до якого керівники підприємств повинні
забезпечити надійне збереження готівкових коштів у касах, а також їхня схоронність у випадку доставки з установи банку і здачі в установу банку. Якщо з вини керівників не були створені необхідні умови для забезпечення схоронності коштів під час їхнього збереження і транспортування, то вони несуть за це — відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідальною особою у касі підприємства є касир. Він несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих їм цінностей.
Для призначення працівника на посаду касира адміністрацією підприємства видається наказ. Крім того, він зобов’язаний під розписку ознайомити працівника е нормами, передбаченими Положенням № 72, викладеними в
посадовій інструкції касира. Після цього з касиром полягає договір про повну матеріальну відповідальність .
У випадку відсутності касира (у зв’язку з хворобою і т. ін.), цінності, що знаходяться в нього в підзвіті, терміново перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера чи підприємства в присутності комісії в складі осіб, призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.
На підприємствах, що мають велика кількість чи підрозділів обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати посібника по тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій можуть здійснюватись за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами. З цими особами полягає договір про повну матеріальну відповідальність і на них поширюються усі права й обов’язки, установлені для касирів.
На тих підприємствах, де по штатному розкладів посада касира не передбачена, обов’язку касира можуть виконуватися чи бухгалтером іншими працівниками за письмовим наказом керівника підприємства. З особою, на яке покладені обов’язки касира, також полягає договір про повну матеріальну відповідальність.

4.2. Ліміт залишк у готівки у касі

Одним з головних показників контролю і регулювання наявного звертання є ліміт залишку готівки у касі.
Ліміт залишку коштів у касі (далі — ліміт каси) — це граничний обсяг готівкових коштів, які можуть залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.
Ліміт каси встановлюється підприємствам, що мають рахунки в установах банку і здійснюючим операції з готівкою. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і термінів здачі наявного виторгу регулюється Інструкцією № 69. Розмір ліміту каси для кожного підприємства визначається установами банків з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, обсягу касових оборотів (надходжень і витрат) по всіх рахунках, установлених термінів і порядку здачі наявного виторгу, тривалості операційного часу установи банку, наявності домовленості підприємства з установою банку на інкасацію і здачу наявного виторгу у вечірню касу банку і т.п.
Ліміт каси встановлюється підприємствам з урахуванням наступних особливостей:
– для підприємств, що мають наявний виторг із терміном здачі її в банк
щодня в день надходження в касу підприємства, — у розмірах, що необхідні для забезпечення їхньої роботи ранком наступного дня;
– для підприємств, що мають наявний виторг із терміном
здачі наступного дня, — у рамках середньоденного наявного виторгу;
– для підприємств, що мають наявний виторг
з іншим терміном здачі її в банк, — у розмірах, що залежать від установлених термінів здачі виторгу і її сум;
– для підприємств, ліміти каси яким установлюються відповідно до
фактичних витрат готівки (крім виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів) — у рамках середньоденної видачі готівки.
Ліміт каси підприємствам (крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг) встановлюється установами банків за узгодженням з керівниками підприємств на підставі розрахунку середньоденного надходження наявного чи виторгу середньоденної видачі готівки.
У деяких випадках відповідно до особливостей діяльності підприємств і на підставі їхній відповідних обґрунтувань по письмовому рішенню (наказу, розпорядженню) керівників установ банків цим підприємствам може встановлюватися ліміт каси в розмірах більших, ніж середньоденний наявний чи виторг середньоденна видача готівки.
При висновку договору на розрахунково-касове обслуговування підприємство повинне подати в установу банку
заявка-розрахунок у двох екземплярах для встановлення загального ліміту каси (з урахуванням потреби його відособлених підрозділів), термінів і порядку здачі наявного виторгу, що є невід’ємною частиною договору й оформляється як додаток до договору, чи копію заявки-розрахунку з оцінкою іншої установи банку про встановлений загальний ліміт каси для внесення розміру ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування, що є невід’ємною умовою цього договору.
Відповідальність за вірогідність даних у заявці-розрахунку даним касової книги і бухгалтерського обліку
несе підприємство. Підприємства повинні мати на увазі, що відповідно до вимог Інструкції № 69 відповідальність за не установлення лімітів каси покладається на банки тільки в тому випадку, якщо при наявності поданої підприємством заявки-розрахунку ліміт каси установлений не був. При цьому банки не несуть відповідальність за неповідомлення підприємством своїм відособленим підрозділам розміру встановленого банком ліміту каси, порядку і термінів здачі наявного виторгу.
Підприємство може звернутися (при наявності обґрунтованих причин — зміна розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу і т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі. Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку. Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк заявка-розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у випадку обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до договору на розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і встановлення нового ліміту каси й одержання його підприємством діє встановлений раніше ліміт каси.
Такий загальний порядок установлення ліміту каси.
Сума готівки, включаючи кошти, отримані з установ банків, виторг і інші надходження, що знаходяться в касі підприємства,
на кінець робочого дня не повинна перевищувати встановлений ліміт. Уся готівка понад установлені ліміти здається підприємствами в банк для зарахування на поточний рахунок. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлений, то вся наявна в касі готівка здається наприкінці дня в банк (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлений).



     Страница: 1 из 4
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 4 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка