РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Налоговая система. Реферат.

Разделы: Налоги и налогообложение | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 3 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 






Внески в державний інноваційний фонд.
Для формування вказаного фонду підприємства, об’єднання, організації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і акцизного збору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійснюють від обсягу валового доходу. Указані відрахування включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).
Перерахування обов’язкових платежів у Державний інноваційний фонд і галузеві фонди позабюджетних засобів підприємство повинно робити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне перерахування внесків у Державний інноваційний фонд стягується пеня у розмірі 0,3% за кожний день затримки, включаючи день сплати.
В) Відрахування на фінансування дорожнього господарства.
Відрахування коштів підприємств і організацій.Здійснюють промислові, транспортні, будівельні та інші підприємства, кооперативи й господарські організації. Для них розмір цих відрахувань встановлено від 0,4% до 1,2% обсягу виробництва продукції, виконаних робіт (послуг).
Підприємства й господарські організації відрахування (збір) на фінансування дорожнього господарства включають до складу валових витрат, обчислюючи оподаткований прибуток, а також у собівартість продукції (робіт, послуг).
Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів.Цей збір встановлений для підприємств, об’єднань, організацій, а також підприємців незалежно від форми власності, що реалізують споживачам і населенню бензин, дизельне пальне, автомобільне дизельне масло, зріджений і стиснений газ для заправки транспортних засобів. До споживачів паливно-мастильних матеріалів належать підприємства, організації, підприємці, які використовують їх для власних потреб.
Продаж дизельного пального і мастила сільськогосподарським підприємствам, а також сільським господарствам не обкладається збором. Джерелом сплати збору для підприємств є виручка, отримана від реалізації паливно-мастильних матеріалів.
Відрахування доходів від експлуатації автомобільного транспорту.Ці відрахування здійснюють: автотранспортні підприємства та організації незалежно від форми власності, які перебувають на самостійному балансі і здійснюють перевезення за вільними, державними регульованими і фіксованими цінами.

4.4. Місцеві податки і збори.

Порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів визначений Декретом Кабінету Міністрів “Про місцеві податки і збори”. З прийняттям Закону України “Про систему оподаткування” встановлено 16 видів платежів: два місцеві податки (комунальний податок і податок на рекламу); 14 зборів (за право використання місцевої символіки, за парковку автотранспорту, за видання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, за право проведення конкурсного розпродажу і лотереї, за право проведення кіно- і телезйомок, за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що прямує за кордон).
Місцеві податки і збори сплачують юридичні і фізичні особи. Податки і збори, названі вище, сплачують юридичні особи. Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання полягають у такому.
1. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються з валового доходу, а отже, зменшують суму оподаткованого прибутку.
2. Місцеві податки і збори суб’єкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг), що впливає на формування їхнього прибутку.
Комунальний податок.Платниками податку є всі юридичні особи. Від сплати податку звільняються сільськогосподарські підприємства, планово-дотаційні організації, бюджетні установи.
Об’єктом для розрахунку податку є фонд оплати праці. Податок сплачується щомісяця до 15 числа, виходячи з суми, що оподатковувалася у попередньому місяці.
Податок з реклами.Платниками податку є суб’єкти підприємницької діяльності, що рекламують свою діяльність (власну продукцію, послуги).
Податок з реклами стягується зі всіх видів комерційних оголошень і повідомлень, що поширюються з допомогою засобів масової інформації.
Об’єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Рекламодавці сплачують податок під час сплати послуг. Виробники реклами сплачують податок щомісяця.
Збір за право використання місцевої символіки.Платниками збору є юридичні особи, що використовують символіку з комерційною метою. Об’єктом оподаткування є вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

5.Висновки.

Економічні перетворення в сучасній Україні і реформування відносин власності суттєво вплинули на реалізацію державою своїх економічних функцій і закономірно обумовили реформування системи податків. На шляху до ринкової економіки податки стають найбільш дійовим інструментом регулювання нових економічних відносин. Так вони призвані обмежувати стихійність ринкових процесів, впливати на формування виробничої і соціальної інфраструктури, зменшувати інфляцію.
Однак, як показує досвід розвитку розвинених країн, успіх національної реформи насамперед залежить від недійсності державних гарантій незалежності, обгрунтованості і стабільності правовідносин. Відсутність або неефективність таких гарантій, як правило, створює загрозу економічній безпеці держави, про реальність якої в умовах української дійсності свідчить криза неплатежів, падіння об’ємів виробництва, інфляція тощо.
Особливість реформування економіки України така, що податки і податкова система не зможуть ефективно функціонувати без належного правового забезпечення.
При цьому мова йде не тільки про захист бюджетних інтересів, а і про забезпечення конституційних прав і законних інтересів кожного платника податків.

Список використаної літератури

1. В.М.Федосов, В.Ш.Опарін, В.О. П’ятаченко та ін. “Податкова система України”. Підручник, К.-1994.
2. Б.Є.Квасюк. “Валовий внутрішній продукт України та його вартісна структура” // Журнал “Фінанси України” №2, 1996р.
3. С.Терехін “Фискальная политика Украины : под бременем пережитков плановой экономики» // журнал «Финансовые риски», 1996, №3.
4. В.В.Буряковский, Б.Я.Кармазин, С.В.Каламбед “Налоги”, Пороги Днепропетровск-1998.
5. В.М.Опарін “Фінансова сістема, теоретичні засади та практичні аспекти її розбудови в Україні”, журнал “Фінанси України” №9, 1998г.
6. За ред. А.М.Поддєрьогіна “Фінанси підприємств”. Підручник. КНЕУ, Київ 1998г.

ПЛАН.

1. Вступ.
2. Поняття і функції податків.
3. Система оподаткування.
4. Форми оподаткування в Україні.
4.1. Пряме оподаткування підприємств.
А) Оподаткування прибутку.
В) Платежі (податки) за ресурси.
4.2. Непряме оподаткування підприємств.
А) Мито.
В) Акцизний збір.
С) Податок на додану вартість.
4.3. Збори і цільові відрахування.
А) Збори на формування цільових державних фондів.
В) Відрахування на фінансування дорожнього господарства.
4.4. Місцеві податки і збори.
5. Висновки.
Список використаної літератури.

Плательщиками налога являются все без исключения граждане РФ, иностранные граждане и лица без гражданства, проживающие в РФ.
Объект налогообложения - совокупный доход физического лица, полученный им в календарном году (т.е. с 1 января по 31 декабря) как на территории РФ, так и за ее пределами, как в денежной (национальной или иностранной валюте), так и в натуральной форме.
Доходы, полученные в натуральной форме учитываются в совокупном доходе по государственным регулируемым ценам, а при отсутствии таковых - по свободным (рыночным) ценам на дату получения дохода.
В состав совокупного дохода граждан включаются суммы, предоставляемые предприятиями, учреждениями персонально своим работникам, в том числе:
- зарплата, премии и другие вознаграждения, связанные с выполнением трудовых обязанностей;
стоимость материальных и социальных благ, предоставляемых работодателями физическим лицам.

- Льготы по подоходному налогу с Физических лиц

Закон устанавливает перечень доходов,не подлежащих налогообложению. При этом в нём выделяются две группы доходов: первая - не включаемые в совокупный доход; вторая - суммы доходов (расходов), на которые производится уменьшение совокупного дохода.
К первой группе относятся различного рода государственныепособия(кромепособийпо нетрудоспособности),пенсии,суммы,получаемые работниками в возмещении ущерба, причиненного им
Ставки подоходного налога с физических лиц относятся к категории прогрессивных, что означает деление дохода на ступени, каждая из которых облагается по своей ставке. Налог по повышенным ставкам взимается не со всего дохода, а с каждой части, превышающей предыдущую ступень.
Подоходный налог с облагаемого совокупного дохода с марта 1999г. взимается в следующих размерах:



Размер совокупного облагаемого дохода, полученного в календарном году
Ставки налога в федеральный бюжет

Ставки налога в бюжеты субъектов РФ

До 30 000 руб.

3 процента

9 процентов


От 30 001 руб.
до 60 000 руб.

3 процента

2 700 руб. + 12 процентов с суммы превышающей 30 000 руб.


От 60 001 руб.
до 90 000 руб.

3 процента

6 300 руб. + 17 процентов с суммы превышающей 60 000 руб.


От 90 001 руб.
до 150 000 руб.

3 процента

11 400 руб. + 22 процента с суммы превышающей 90 000 руб.


От 150 001 руб.
до 300 000 руб.

3 процента

24 600 руб. + 32 процента с суммы превышающей 150 000 руб.


От 300 001 руб. и выше

3 процента

72 600 руб. + 42 процента с суммы превышающей 300 000 руб.



Устанавливаяодинаковыйпорядок налогообложения всех видов доходов физических лиц, закон закрепляет и их особенности по следующим группам:
1. Налогообложение доходов, получаемых за выполнение трудовых и иных приравненным к ним обязанностям по месту основной работы (службы, учебы).
Исчисление и удержание налога в этом случае производится предприятием с начала года, в течение каждого месяца. При этом учитывается доход, полученный нетолькоотвыполненияосновныхтрудовых обязанностей, но и по совместительству и от выполнения работ по хоздоговорам в этой же организации.
2. Налогообложение доходов, получаемых не по месту основной работы (службы, учебы).
Если физическим лицом наряду с доходами по месту основной работы получаются другие доходы, в том числе от предпринимательской деятельности, от других предприятий и учреждений или физических лиц, зарегистрированных в качестве предпринимателей, то такие доходы подлежат налогообложению без исключения изнихсуммустановленногозакономразмера минимальной зарплаты и расходов на содержание детей и иждивенцев.
По окончании года сведения об этих доходах должны быть включены в декларацию (если совокупный доход превысил установленную законом сумму).
3.Налогообложениедоходовот предпринимательской деятельности других доходов.
В Законе о подоходном налоге особо регулируется порядок представления деклараций о доходах. Отпредставления деклараций освобождаются лица, имеющие доход только от выполнения трудовых обязанностей по месту основной работы, а также лица, совокупный годовой доход которых не превышает сумму, исчисление налога с которой производится по минимальной ставке.
В остальных случаях требуется представление декларации налоговому органу по месту постоянного жительства не позднее 1 апреля года, следующего за отчетным.

ОРГАНИЗАЦИЯ НАЛОГОВОЙ СЛУЖБЫ

Организацияуправленияпроцессом налогообложения является одним из важнейших факторов обеспечения его эффективности. Органы налоговой службы - один из элементов организационной структуры процессом налогообложения.
Общее управление налогами возложено на высшие органы государственной власти - Федеральное собрание, аппарат Президента,Правительство РФ,которые определяют основные принципы налогообложения и разрабатывают налоговую политику.
В соответствии с Конституцией РФ Федеральное собрание как законодательный орган рассматривает законы о налогах, сборах и обязательных платежах. Все законодательные проекты о введении или отмене налогов и соборов, освобождения от их уплаты на территории страны вносятся в парламент при наличии заключения Правительства РФ.
Реализация законодательно утвержденных норм налогообложения и контроль за соблюдением налогового законодательства возлагаются на систему оперативного управления налогами.
Единая система органов оперативного управления налогами построена по принципу многоуровневой иерархической организации. На федеральном уровне она представлена государственной налоговой службой РФ с налоговыми инспекциями, департаментом налоговой полиции, государственным таможенным комитетом, федеральным казначейством.

Функции органов оперативного управления
налогообложением

Государственнаяналоговая служба (ГНС)-ведомство трехуровневое. Она состоит из центрального аппарата, 89 налоговых инспекций по субъектам Федерации и примерно 278 налоговых инспекций по районам и городам.
На центральный орган ГНС возлагаются: контроль за правильностью исчисления, полнотой и своевременностью взносов в бюджет всех обязательных платежей, подготовка предложений по совершенствованию налогового законодательства, наблюдение за изданием ведомственных нормативных актов о налогообложении.
На местах ГНС представляют налоговые инспекции, которые имеют широкий круг полномочий. Налоговые инспекции имеют право:
- проводить плановые и контрольные проверки на предприятиях, в учреждениях, организациях - не реже одного раза в два года;
- получать от налогоплательщиков необходимые сведения по вопросам проверок;
- приостанавливать операции предприятий, организаций и физических лиц по счетам в банках в случаях отказа предоставить необходимые документы, связанные с исчислением и уплатой налогов, а также в случае невыполнения требований налоговых органов по устранению выявленных нарушений;
- возбуждать в установленном порядке ходатайство о запрещении занятия предпринимательской деятельностью;
- предъявлять в суд или арбитражный суд иски о лишении предприятий лицензий и т.д.
Налоговые инспекции обязаны действовать в строгом соответствии с законодательством.
Департамент налоговой полиции РФ создан в июле 1993 г. на правах комитета. Это самостоятельная налоговая структура со специфическими функциями. Основные задачи Департамента налоговой полиции - выявление и пресечение налоговых преступлений, оперативно-розыскная деятельность, контроль за исполнением налогового законодательства, а также обеспечение безопасной деятельности налоговых инспекций, защита их сотрудников, предупреждение, выявление и пресечение коррупции в налоговых органах.
Права и обязанности налоговых полицейских определены Законом о федеральных органах налоговой полиции.
Налоговая полиция имеет право налагать административный арест в установленном порядке на имущество лиц, уклоняющихся от уплаты налогов, и при необходимости в полном объеме осуществлять проверки.
Права и обязанности Государственного таможенного комитета определяются Таможенным кодексом РФ.
Федеральное казначейство входит в структуру Министерства финансов РФ.
На федеральное казначейство возложено управление доходами и расходами федерального бюджета РФ.
Наряду с банками казначейство осуществляет кассовое исполнение бюджета, то есть организацию и осуществление в процессе исполнения бюджета приема, хранения и выдачи бюджетных средств, ведение учета и отчетности.
Кроме перечисленных налоговых органов проблемами налогового управления занимаются банки и другие кредитные учреждения.
Банки обязаны предоставлять в налоговые органы и Департамент налоговой полиции сведения о совершении физическим лицом операций на сумму, эквивалентную 500 кратному и выше установленному размеру минимальной месячной оплаты труда.
Банки обязаны в первоочередном порядке исполнять платежные поручения на перечисление налоговых платежей в бюджет. В случае несвоевременного исполнения банками перечисления налогов в бюджет и во внебюджетные фонды с учреждений банков взимается пеня с неуплаченной суммы за каждый день просрочки платежа.
На предприятиях, в учреждениях и организациях налоговая работа возложена на финансово-бухгалтерскую службу, которая обязана своевременно и правильно рассчитывать налоговые суммы, взимаемые с юридического лица, а также подоходного налога с физических лиц, работающих на данном предприятии, в учреждении, своевременно перечислять удержанные суммы в бюджет, предоставлять налоговым органам сведения, необходимые для исчисления, удержания и приема налогов.

ЛИТЕРАТУРА

1. Сборники "Налоговая система Российской Федерации", содержащие законодательные акты и подзаконные нормативные документы, регламентирующие процесс налогообложения.
2. Все налоги России 1996 г. Документы, комментарии, разъяснения.
3. Финансовое право. Учебник. М. 1995.
4. Финансы. М. Финансы и статистика. 1992, глава 15.
5. Налоговая система России. Приложение к журналу "Консультант". М. 1996.
6. Журнал "Финансы", изд. Финансы и статистика.
7. Что и как проверяет налоговая инспекция. М. 1995.
8. Лыкова Л.Н. Теоретические проблемы налоговой политики. Вестник Московского университета. 1992. № 2.
9. Лыкова Л.Н. Налоговая политика: эффективность рычагов и стимулов. Вопросы экономики. 1993.№ 9.
10. Макарьева В.И. Учет в условиях рынка. М. Финансы и статистика. 1993.
11. Основы налоговой системы России. М. Республика. 1993.
12. Синельников С.Г. Формирование единой налоговой системы. Известия академии наук. Серия экономическая. 1991. № 2.
13. Соколов В. Налоговая политика государства.
Вопросы экономики. 1991. № 7.
14. Окунева Л.П. Налоги и налогообложение в России. М. 1996. 15. Налоги, учебное пособие. М. 1996.

1

2




     Страница: 3 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка