РефератБар.ру: | Главная | Карта сайта | Справка
Налогообложение предприятия. Реферат.

Разделы: Налоги и налогообложение | Заказать реферат, диплом

Полнотекстовый поиск:




     Страница: 1 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 





Вступ.
Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно необхідних функцій. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформованим як за рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як плата, відрахування, власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомогою ознак, що характеризують ту чи іншу фінансову категорію. Важливо звернути увагу на різну структуру податкових надходжень до централізованого фонду грошових коштів держави в країнах з ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою. В перспективі в Україні має змінитися структура у бік зростання питомої ваги прямих податків.
За останні роки Державний бюджет України поповнюється за рахунок нових видів податків, зборів і платежів та неподаткових надходжень:
- плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;
- рентна плата за нафту та природний газ, які видобуваються в Україні;
- надходження до інноваційного фонду;
- надходження від реалізації дорогоцінних металів та ін.
Постійні зміни та доповнення податкового законодавства України призводять до недоодержання спрогнозованих показників виробничо-господарської діяльності підприємств та її недосягнення кінцевого результату - прибутку, рентабельності, окупності капіталовкладень та ін. Це створює фактор невизначеності підприємств у податковій системі України.
В цій курсовій роботі ми приділимо особу увагу сутностіта функціям податків, їх видам, а також розглянемо процес обчислення та сплати податків на підприємстві.

1. Техніко-економічна характеристика підприємства.

Повне найменування підприємства: державне відкрите акціонерне товариство «Шахта імені М.И. Калініна» - ДПДХК «Донвугілля».
Форма власності – державна .
Чисельність працівників – 1757 чоловік (на 01.01.2000 року).
Статутний фонд – 23216179 грн.
Об'єм виробництва 310 тис. тонн.
Рік заснування підприємства - 1961 рік
Адреса підприємства: 83017, м. Донецьк, проспект Мира 44. Тел. 90-33-62.
Керівник підприємства – Панфілов Юрій Миколайович.
Метою діяльності ДВАТ «Шахта імені М.И. Калініна» є:
1.Задоволення потреб на вугільну продукцію, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;
2.Одержання прибутку, як результату виробничої діяльності, дотримуючи діючого законодавства України;
3.Реалізація соціально-економічних інтересів акціонерів ДВАТ і його працівників.
Предметом діяльності ДВАТ «Шахта імені М.И. Калініна» є:
1.видобуток, переробка і збагачення вугілля, підвищення конкурекнтноспроможності вугільної продукції;
2.ефективне використання вугільних запасів, основних фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
3.залучення інвестицій і інвестиційна діяльність;
4.упровадження нових технологій, сучасної техніки, засобів автоматизації;
5.капітальний ремонт, реконструкція і будівництво промислових об'єктів;
6.своєчасне матеріально-технічне забезпечення виробництва;
7.своєчасне відновлення очисного фронту;
8.збут і торгівля вугільної продукції;
9.зміст і експлуатація автомобільного транспорту, перевезення вантажів і людей;
10.операції з цінними паперами, здійснення власних фінансових, комерційних, маркетингових, лізингових, експортних, імпортних операцій, зовнішньоекономічна діяльність, а також інша діяльність не заборонена законом.
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюватися при наявності ліцензії.
Засновником ДВАТ «Шахта імені М.И. Калініна» є Міністерство вугільної промисловості України.
Органи керування товариства складаються з:1. Вищого органа керування Товариства;
2. Наглядацької Ради Товариства;3. Правління Товариства;
4. Ревізійної комісії Товариства.
Вищим органом Товариства є Загальні збори акціонерів.
Виконавчим органом Товариства, що здійснює керування його потоковою діяльністю, є Правління.
Правління вибирається терміном на один рік і підзвітне у своїй діяльності Вищому Органу і Наглядацькій раді Товариства, а також організовує виконання їхніх рішень. Воно складається з 11 чоловік:
-голова Правління;
-1-й заступник голови Правління;
-заступники голови Правління;
-головний бухгалтер Товариства;
-інші члени Правління Товариства.
Засідання Правління проводяться не рідше одного разу на місяць і вважаються правомочними, якщо на них присутні ? його членів. Рішення Правління приймаються більшістю голосів (у випадку розподілу голосів нарівно – голос голови Правління є вирішальним).
Позачергове засідання Правління збирається за вимогою голови Правління або 1/3 частини членів Правління.
Перевірка господарської діяльності Суспільства здійснюється Ревізійною комісією, що затверджується Вищою радою Товариства. Перевірки фінансової діяльності ДВАТ «Шахта ім. М.І, Калініна» здійснюється також державною податковою інспекцією, а також аудиторськими службами, контрольно-ревізійним керуванням Міністерства вугільної промисловості України і ДХК "Донвугілля"».
Організаційну структуру керування підприємством можна представити в такий спосіб:
На чолі Шахти знаходитися директор-голова правління. У директора в підпорядкуванні знаходитися: апарат при керівнику (який сприяє прийняттю рішень по окремих питаннях), а також заступники директора по окремих організаційно-технічних питаннях. До них відносяться наступні керівники:
-зам. Директора по економічних питаннях;
-головний бухгалтер;
-юрист-консультант;
-начальник штабу цивільної оборони;
-начальник відділу МТЗ;
-головний інженер;
-головний механік;
-головний енергетик;
-зам. директора по виробничій діяльності;
-зам. директора по реалізації і якості реалізованої продукції;
-помічник директора по комерційній діяльності;
-зам. директора по охороні праці;
-помічник директора по кадрам і побуту;
-начальник автотранспортної ділянки.
Зам. директору по виробничій діяльності Шахти підкоряється:
1.виробнича служба;
2.ділянки по видобутку вугілля;
3.ділянки шахтного транспорту (колісний і конвеєрний);
4.технологічний комплекс поверхні.
У головного інженера Шахти в підпорядкуванні знаходяться:
1.технічна служба;
2.Технологічна служба;
3.Маркшейдерська геологічна служби;
4.Ділянки підготовчих і гірничо-капітальних робіт;
У підпорядкуванні в помічника директора по кадрам і побуту знаходитися:
1.відділ кадрів;
2.лад цех;
3.ділянка господарських робіт;
4.автотранспортна ділянка.
Зам. директора по економічних питаннях керує:
1.планово-економічним відділом;
2.відділом організації праці і заробітної плати.
Економіст по претензійній роботі і договорам, а також начальник відділу матеріально-технічного постачання підкоряються безпосередньо головою правління – директору шахти ім. М.И. Калініна.
Чисельність працівників по категоріях за листопад 2000 року зазначена в додатку №1.
Структура шахти ім. М,И. Калініна ДП ГХК «Донвугілля» на 01,04,1999 року зазначена в додатку №2.


Техніко-економічні показники за жовтень 2000 року.



Найменування


За місяць

За рік





План

Факт

%

+/-

План

Факт

%

+/-


Видобуток вугілля

24000

18208

75,9

-5792

248000

244005

98,4

-3995


Зольність вугілля

30,5

31,1

102

0,60

30,5

30,3

99,3

-0,20


Видобуток по ділянках: №8
№9


12800
11200


10658
7550


83,8
67,4


-2142
-3650


122300
125700


125058
118947


102
94,6


2758
-6753


Виїмка вугілля

9477

7090

74,8

-2387

88668

82741

93,3

-5927


Реалізація в натуральному вираженні

24000

19018

79,2

-4982

248000

241015

97,2

-6985


Реалізація в розрахункових цінах

1709

1605,5

93,9

-103,5

17660

18824

107

1164


Валова продукція

1549

1227,4

79,2

-321,6

16006

15561

97,2

-445,4


Робітників

1700

1445

85

-255

1717

1509

87,9

-208


Вироблення 1 трудящого

799

737

92,2

-62

8183

9000

110

817


Продуктивність 1 робітника

14,1

12,6

89,4

-1,5

14,4

16,2

113

1,80


Кількість очисних забоїв

2

2

100


2

2

100



Середня довжина забоїв

514

516

100,4

2

517

516

99,8

-1,00


Навантаження на забоїв

462

325

70,3

-137

490

431

88,0

-59,00


Штат на очисних

392

308

78,6

-84,00

410

339,00

82,7

-71,00


Штат на підготовчих

315

298

94,6

-17

321

313

97,5

-8,00


На підземному транспорті

217

149

68,7

-68,00

217

154

71,0

-63,00


На ремонті

158

133

84,2

-25

151

126

83,4

-25,00


Інші підземні

313

276

88,2

-37,00

312

295

94,6

-17,00


На поверхні

305

281

92,1

-24,00

306

282

92,2

-24,00


Разом робітників

1700

1445

85,0

-255

1717

1509

87,9

-208,0


Керівники

179

157

87,7

-22

180

157

87,2

-23,00


Фахівці

57

62

109

5,00

57,00

61,00

107

4,00


Службовці

2

2

100


2

2

100



Кількість нещасливих випадків


3,00


3,00


90,00


90,00


Кількість прогульників


4,00


4,00


96,00


96,00


Днів прогулів


21,00


21,00


267,00


267,0


Фонд оплати праці ППП

723,00

567,00

78,4

-156,00

7223

5950,5

82,4

-1273


Фонд оплати праці усього

723

569,50

78,8

-153,50

7223

5972,9

82,7

-1250


Середня заробітна плата ППП

379,1

340,3

91,2

-32,80

369,3

344,2

93,2

-25,1


Собівартість 1 тонни вугілля

71,21

139,13

195,4

67,92

87,33

111,33

127,5

24,00


Прибуток, тис. гривень

-

-1923


-1923

-3998

-4499


-5015


Оптова ціна реалізованого вугілля

71,21

84,42

118,6

13,21

71,21

78,10

109,7

6,89





2. Сутність та види податків

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:примусовий характер, безеквівалентність, відсутність цільового використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх платників, зміна форми власності.Плата на відміну від податків передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Відрахування передбачають цільове призначення платежів. Власні доходи держави виникають у держави як власника засобів виробництва. До неподаткових доходів держави відносять різноманітні платежі, введення яких не має на меті фіскальні інтереси держави, наприклад, фінансові санкції і штрафи, доходи від конфіскованого майна тощо.
Сутність податків як економічної категорії проявляється в їх функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. Податки безпосередньо пов'язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту від юридичних і фізичних осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи тим самим фіскальну функцію. Крім фіскальної податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різи сторони діяльності їх платників.
Таким чином, через фіскальну функцію системи оподаткування задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, азадопомогою регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб.
Обидві функції податків дозволяють трансформувати внутрішній потенціал оподаткування із абстрактно сприйманої їх спроможності впливати на якісні і кількісні параметри базису в реальні результати такої дії. Аналітична оцінка, досягнутих результатів, співставлення їх з прогнозними і очікуваними в кожний конкретний період часу дозволяють судити про роль всієї системи оподаткування, окремих груп податків (прямі і непрямі податки, ресурсні або податки на майно, місцеві податки тощо), а такожкожного податку окремо, залежно від функцій податків, що розглядаються.
Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують податки, і крім вищеназваних називаються ще розподільна, контрольна, стимулююча, економічна та соціальні функції податків.
В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи системи оподаткування, такі як:
суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, джерело сплати і квота.
Суб'єкт або платник податку — це та фізична або юридична особа, яка безпосередньо його сплачує.
Об'єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується.
Одиниця оподаткування — це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об'єкта оподаткування.
Ставка — це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежності від обсягу оподаткованих операцій ставки можуть бутиуніверсальніабодиференційовані.
Джерело сплати — це дохід платника, з якого він сплачує податок.
Квота — це частка податку в доходах платника.
Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками.
За економічним змістомоб'єкта оподаткування податки поділяються на
податки на доходи, податки на споживання, податки на майно.
Залежно від рівня державних структур,які встановлюють податки, вони поділяються на
загальнодержавні і місцеві, які відповідно встановлюються вищими або місцевими органами влади.
За способом стягненнярозрізняють два види податків
— розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розкладають (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.
За формою оподаткуваннярозрізняють
прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподаткування. В свою чергу, прямі податки поділяються на дві групи:
1) особисті;
2) реальні.
Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. Видами особистих податків є
прибутковий, майновий, на спадщину та дарування, подушний. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий капітал.
Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.
У світовій практиці існуютьтри види непрямих податків:
акцизи, фіскальна монополія і мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсального та специфічних акцизів і мита. Непрямі податки на відміну від прямих мають свої переваги і недоліки. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення.
Специфічні акцизи виникли набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.
Поширення універсальних акцизів зумовлене низкою чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименті реалізованих товарів. Універсальні ставки полегшують контроль податкових органів за правильністю сплати податку. Універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Такі недоліки непрямих податків, як значний вплив на інфляційні процеси і регресивність в соціальному аспекті, виражені в універсальних акцизах яскравіше, ніж в інших непрямих податках.
У податковій практиці існуютьтри форми універсальних акцизів:
податок з продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі, податок з обороту і податок на додану вартість. Об’єктом оподаткування податку з продажу (купівель) у ланках оптової чи роздрібної торгівлі є валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів, тобто оподаткування проводиться лише один раз, на одній ступені руху товарів.
Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи —
кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, які були сплачені раніше, на попередніх етапах руху товарів. Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а додана вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але водночас ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.
Фіскальна монополія — це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і виробництво певних видів товарів, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.
Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють наступні види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.
Необхідно звернути увагу на порівняльну характеристику прямих і непрямих податків. Прямі податки майже не впливають на ціни, але зменшують доходи платників, тим самим впливаючи на обсяги інвестиційного і споживацького попиту. В той же час вони не змінюють структури попиту, на відміну від деяких видів непрямих податків. Пряма залежність між сумою прямих податків і обсягом доходу сприяє збільшенню можливостей для держави в регулюванні економічних процесів і вирішенні проблем соціальної справедливості за рахунок прогресивних ставок оподаткування. Проте з фіскальної точки зору вони поступаються непрямим в стабільності надходжень, в рівномірності розподілу надходжень по окремих регіонах, в існуванні більш сприятливих умов щодо ухилення від їх сплати.


3. Види податків.

Види податків, зборів (обов'язкових платежів) і порядок зарахування їх до бюджетів
В Україні стягуються:
- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові і платежі);
- місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
До загальнодержавних належать такі податки і| збори (обов'язкові платежі):
1) податок на додану вартість:
2) акцизний збір;
3) податок на прибуток підприємств;
4) податок на доходи фізичних осіб;
5) мито;
6) державне мито;
7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
8) плата (податок) за землю;
9) рентні платежі;
10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
11) податок на промисел;
12) збір за геологорозвідувальні роботи, здійснені за рахунок державного бюджету;
13) збір за спеціальне використання природних ресурсів; .
14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
15) збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;
16) збір на обов'язкове соціальне страхування;
17) збір на обов'язкове-державне пенсійне страхування;
18) збір до Державного інноваційного фонду;
19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.
Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) Ставки податків (зборів) або їх граничний розмір — станом на 01.07.99 р.
До місцевих податків належать:
1) податок з реклами — не більше 0,1% вартості послуг І розміщення одноразової реклами, 0,5% вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час;
2)
комунальний податок — не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гри.).
До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:
1) готельний збір — не більше 20% добової вартості;



     Страница: 1 из 3
     <-- предыдущая следующая -->

Перейти на страницу:
скачать реферат | 1 2 3 

© 2007 ReferatBar.RU - Главная | Карта сайта | Справка